Що сталося
Кабінет Міністрів анулював спеціальні дозволи на три родовища, які належали підсанкційному бізнесменові Дмитру Фірташу. Йдеться про ліцензії на розробку Малишевського родовища циркон-рутил-ільменітоносних пісків (Мотронівський ГЗК) у Дніпропетровській області та двох родовищ титанової руди (ільменіту) на Житомирщині — Валки-Гацківське та Межирічне.
Навіщо це важливо
Уряд зарахував ці ділянки до переліку надр, доступних через прозорі електронні аукціони. Це відкриває шлях до того, щоб право на видобуток отримали не пов’язані зі санкційними схемами інвестори — за конкурентних та відкритих умов. Для держави питання охоплює і безпеку, і робочі місця, і наповнення інвестиційного фонду відбудови.
"Це відкриває можливість для залучення добросовісних інвесторів та розвитку видобутку на конкурентних і відкритих умовах. Наступний етап — очікуємо ініціативи від бізнесу щодо отримання права користування цими надрами через механізм відкритих аукціонів"
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Контекст і наслідки
Паралельно Державна служба геології та надр проводить перевірку так званих "сплячих" дозволів на користування стратегічними корисними копалинами — у межах перевірки фігурує 38 ліцензій. Це частина системної роботи з очищення сектору та підвищення привабливості для довгострокових інвесторів.
Американо-український інвестиційний фонд відбудови (АУІФ), створений у межах угоди про надра, уже отримав 59 інвестиційних заявок, з яких 22 проєкти пройшли первинну оцінку. Це демонструє наявний попит інвесторів на проєкти в секторі.
"Стратегічні корисні копалини — це ресурс економічного розвитку та безпеки держави. Вони повинні працювати на Україну: створювати робочі місця, залучати інвестиції та розвиватися через чесну конкуренцію і прозорі правила для бізнесу"
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Що далі
Наступні кроки — проведення відкритих аукціонів і забезпечення їх прозорості. Ризики залишаються: можливі судові оскарження, спроби повернути контроль через непрямі зв’язки, а також потреба у підготовці інфраструктури для безпечного видобутку. Утім, якщо аукціони пройдуть чесно, держава отримує доходи, інвестиції та робочі місця — і фонду відбудови надходитимуть додаткові ресурси.
Тепер хід за Держгеонадрами, інвесторами та контролюючими органами: чи перетворяться ці рішення на конкретні, прозорі торги, і чи почнуть надра працювати на суспільний результат?
