За 8 кілометрів від лінії зіткнення в Краматорську готуються до зими так: керівництво теплоенерго продає застаріле обладнання на брухт, щоб купити пальне для машин, які виїжджають ліквідовувати аварії на мережах. Це не разова відчайдушна міра, а спосіб виживання підприємства, від якого залежить опалення 52-тисячного міста.
Гроші є, але не для приватних
Кабмін офіційно полегшив життя прифронтовим громадам — знизив планку співфінансування планів стійкості до 10% замість стандартних 20%. На практиці це не допомогло Краматорську: ТОВ "Краматорськтеплоенерго" не отримало жодної гривні державного фінансування ні у 2025-му, ні у 2026 році.
Причина — форма власності. Краматорська ТЕЦ на 60% належить приватному власнику, одним із кінцевих бенефіціарів є дніпровський бізнесмен Олександр Петровський. Через це більшість міжнародних благодійних організацій не можуть надавати компанії допомогу — вони орієнтовані на комунальні підприємства. Підприємство випало з обох потоків підтримки одразу: державного і донорського.
Держава винна більше, ніж вимагає
Найабсурдніша частина ситуації — рахунки ТОВ "Краматорськтеплоенерго" арештовані через борги за спожитий газ, хоча сама держава заборгувала підприємству майже мільярд гривень компенсації за різницю в тарифах. Виходить замкнене коло: компанія не може платити за газ, бо їй не платить держава, а держава арештовує її рахунки за цей самий борг.
Для мешканців це не абстрактна фінансова суперечка. Якщо ТЕЦ зупиниться взимку, альтернативного централізованого теплопостачання для міста такого масштабу просто немає.
117 мільйонів через півтора місяця
Уряд затвердив виділення Краматорську 117 млн грн на реалізацію плану стійкості — гроші мають піти на захист трансформаторних підстанцій від дронів. Але отримати їх обіцяють лише за півтора місяця, а зима не чекає бюрократичних процедур.
Керівництво ТЕЦ має підстави для скепсису: торік місто не отримало від держави нічого на створення захисних споруд, хоча обіцянки лунали так само впевнено.
Наприкінці серпня українські регіони виконали плани стійкості лише на 47%, хоча урядова ціль на 1 вересня — 80%. Президент Володимир Зеленський уже критикував темпи підготовки до зими, уряд також визнає відставання громад.
Краматорськ — не виняток із загальної картини, а її найгостріший прояв: приватна форма власності перетворила прифронтове підприємство на подвійного невдахи в системі підтримки, побудованій під комунальні структури.
Питання просте: чи встигне держава розблокувати рахунки й погасити хоча б частину боргу до перших морозів, чи 52 тисячі краматорчан дізнаються про це на власному досвіді холодних батарей?
