Коли у березні 2026 року перекрили Ормузьку протоку, аналітики прогнозували тривале зростання цін на фізичну нафту. Через три місяці картина протилежна: спотові ціни нижчі, ніж були до загострення. Bloomberg фіксує це як один із найнеочікуваніших результатів першого кварталу іранської кризи.
Від рекордних премій — до знижок за чотири роки
Спочатку все розвивалося за сценарієм. Каспійська та середземноморська нафта рвонула вгору: CPC Blend і Azeri BTC торгувалися з премією $5–6 до Dated Brent, бо європейські НПЗ кинулися шукати альтернативи близькосхідним сортам. Але вже до початку червня ситуація розвернулася.
Минулого тижня Казахстан не зміг продати партію CPC Blend до Китаю навіть із максимальною знижкою за чотири роки. Державна нафтова компанія Азербайджану Socar реалізувала партію Azeri Light за найнижчою ціною за три місяці. Як повідомляє Bloomberg, фізичні сорти нафти «здулися після рекордних премій, поки НПЗ перебудовували закупівлі у відповідь на збої постачання».
Чому це стається, коли нафти «менше»
Парадокс має конкретне пояснення: дефіцит і попит на конкретний сорт — різні речі. Іранська криза вилучила з ринку важку близькосхідну сировину, але більшість великих НПЗ світу заздалегідь переорієнтувалися — хто на американську WTI, хто на африканські сорти. Попит на каспійську нафту, яка в березні здавалася рятівною альтернативою, охолов так само швидко, як і злетів.
«Фізичні ринки нафти спантеличують побоювання щодо зростаючого дефіциту постачання, спричиненого іранською війною».
Bloomberg, 10 червня 2026
Окремий чинник — Китай. Найбільший імпортер нафти скорочує закупівлі каспійських сортів, обираючи дисконтну російську нафту або власні стратегічні резерви. Саме тому казахстанська партія повернулася без покупця навіть після максимальної поступки в ціні.
Що це означає для виробників
- Казахстан і Азербайджан потрапили в пастку: березневий ажіотаж змусив їх розраховувати на преміальні ціни, але НПЗ вже переписали контракти.
- ОПЕК+ тримає квоти, однак каспійські члени картелю фактично конкурують між собою за звужене коло покупців.
- Споживачі в Європі поки виграють — спотові ціни нижчі, ніж квартал тому, хоча роздрібні ціни на пальне продовжують зростати через логістику та податки.
Фізичний ринок нафти показав, що рефлекс «криза = дорожчає» спрацьовує лише в перші тижні шоку. Далі ринок адаптується — і ті, хто не встиг законтрактуватися на піку, продають із дисконтом.
Ключове питання найближчих місяців: якщо блокада Ормузу затягнеться до осені й каспійська інфраструктура залишиться єдиним безпечним маршрутом для Європи — чи повернуться премії, або ринок вже знайшов достатньо альтернатив, щоб тримати каспійців у слабкій позиції?
