Трьохгодинна доставка: амбіція, що може змінити ринок
У короткому інтерв'ю на YouTube‑каналі LIGA Бізнес співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк окреслив ідею, яка може перевернути звичну логістику в Україні: замість повільного міжрегіонального переміщення товарів — попереднє розміщення партій у локальних точках. Це не просто маркетингова обіцянка: така модель здатна прискорити доставку, підвищити конверсію для інтернет‑магазинів і зробити ланцюги постачання більш стійкими.
Механіка: як це працює
Ключова зміна — перехід від моделі «перевезення після замовлення» до попереднього розподілу. Продавці або дистриб'ютори зберігають партії товарів (наприклад, палети з книгами) у локальних відділеннях або на регіональних складах «Нової пошти». Коли покупець оформлює замовлення, посилка вже фізично знаходиться в його місті, і доставка триває лише час на доставку від локального складу до дверей або поштомата.
«Як зробити доставку зі Львова в Дніпро за три години? Береш партію товару, яка, наприклад, зберігається у Львові. Я можу цю партію доставити одразу в кожне місто України і там тримати у себе на складі або у відділенні. Щойно клієнт захотів купити цю продукцію, він платить гроші у Львів, а посилка уже в Дніпрі, і він отримає її за три години»
— Володимир Поперешнюк, співвласник «Нова пошта»
Етапи та реалістичні терміни
Компанія сама вказує, що найближча практична ціль — скоротити середній час доставки до 20 годин за рахунок оптимізації рухів і автоматизації. Ідея з трьома годинами — довгострокова, потребує ширшої мережі локальних запасів і участі продавців. Підтвердження масштабів операцій: наприкінці 2025 року «Нова пошта» опрацювала понад 2,4 млн відправлень за добу; 2025 рік група закінчила з прибутком 2,6 млрд грн і доходом 54 млрд грн, що на 21% більше ніж у 2024 році. У 2026 році компанія планує запуск нових терміналів у Львові, Вінниці та Житомирі — це частина інфраструктурної бази для подальшого скорочення часу доставки.
Що це змінить для бізнесу й споживача
Коротко про практичні наслідки: для покупця — швидша» доставка й вищий комфорт; для продавця — потенційний ріст продажів через менший час очікування, але й додаткові витрати на розміщення товарів у локальних точках. Аналітики галузі відзначають: це перехід від «just‑in‑time» до «localized stock», що підвищує операційну стійкість мережі, особливо важливої в умовах воєнної небезпеки та нестабільності логістичних коридорів.
Переваги мають і державні/громадські наслідки: децентралізована мережа знижує ризики залежності від одного шляху постачання та робить економіку більш адаптивною до шоків.
Висновок
Ідея трьохгодинної доставки реалістична як стратегічний напрямок, але її впровадження вимагатиме часу, інвестицій і зміни бізнес‑моделей продавців. Перший маркер успіху — чи вдасться «Новій пошті» й її партнерам довести концепцію на локальних пілотах і чи погодяться продавці компенсувати витрати на локальні запаси. Слідкувати варто за розгортанням нових терміналів, домовленостями з великими мерчантами та першим оцінним впливом на вартість доставки для кінцевого споживача.
