Що сталося
Державна служба геології та надр анулювала спецдозвіл ТОВ «Спис Україна» (група Onur) на Жовтоводську площу у Дніпропетровській області після того, як сама компанія відмовилась від дозволу. Інформацію першою опублікувало галузеве видання NADRA.info.
Чому інвестор відмовився
Onur пояснила рішення тим, що фактичний вміст золота в руді виявився значно нижчим за очікування: 1,4 г/т замість прогнозованих 4,5 г/т. За таких показників видобуток стає економічно недоцільним. Паралельно компанія раніше повідомляла про незадовільні результати геологорозвідки і мала намір стягнути з Держгеонадр компенсацію витрат.
«Пробурили 12 свердловин, іноземна компанія. Золота – немає. Його навіть близько нема. Навіть тисячних грама на тонну нема»
— Олексій Фалькович, директор ТОВ «Геологічна сервісна компанія ГСК», кандидат геологічних наук
«Тому ми не бачимо перспектив у цій ділянці і не плануємо інвестувати далі»
— Емре Караахметоглу, СЕО Onur Group в Україні
Контекст і наслідки
Ділянку придбало ТОВ «Спис Україна» на онлайн-аукціоні Держгеонадр у грудні 2020 року за понад 5,7 млн грн; спецдозвіл отримали в лютому 2021-го, а контроль над компанією встановила група Onur у квітні 2021-го. Наприкінці 2021 року з'явилися перші повідомлення про незадовільні результати буріння.
Після відмови від дозволу Onur, за підрахунками NADRA.info, контролює ще вісім ділянок з покладами вапняку, піску, граніту, графіту та інших корисних копалин.
Ніобій включено до переліку стратегічних і критичних копалин в Україні; ніобій і золото згадуються серед компонентів, проєкти з видобутку яких можуть наповнювати Американо-український інвестиційний фонд відбудови. Відмова інвестора від однієї ділянки не означає втрати потенціалу — це сигнал про необхідність точнішої геологічної оцінки і реалістичного підходу до ризиків інвесторів.
Що далі
Практичний результат — ділянку повернено в держреєстр, і вона може з’явитися на новому аукціоні. Це перевірка для державних процедур: чи зможуть вони швидко і прозоро перерозподілити права, щоб ресурси працювали на національний інтерес, а не на спекулятивні очікування.
Контекст також підсилює недавнє рішення уряду: 10 березня 2026 року Кабмін анулював ліцензії на три титанові родовища, пов'язані з підсанкційними структурами, і виставить їх на аукціони. Тенденція до відкритих торгів і переосмислення прав на корисні копалини може змінити правила гри для інвестицій у відбудову.
Експертне середовище і галузеві видання звертають увагу: інвесторам потрібні надійні дані розвідки, а державі — ефективний механізм повернення і повторного розподілу ділянок. Чи перетворимо ми цей кейс на посилення прозорості та контролю — питання з прямим впливом на майбутні інвестиції і національну економіку.
