Сергій Бут оголосив про відхід із посади голови правління АТ «Прозорро.Продажі». Своє рішення він пояснив у Facebook — без конфліктного підтексту, але з показовою симетрією: «Вісім років тому я дуже хотів долучитись. Тепер з такою ж силою я хочу піти».
Бут — другий CEO компанії за всю її історію. До цього посаду обіймав Олексій Соболев, який у 2023 році перейшов до виконавчої влади. Сам Бут прийшов у Прозорро.Продажі ще у 2017-му як фінансовий директор, потім став операційним директором — і лише після корпоратизації компанії у 2023-му очолив правління.
Що лишається після восьми років
Цифри дають контекст. З 2016 року онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі принесли організаторам понад 90 млрд гривень — результат майже 129 тис. успішних торгів. Значна частина цього — під час повномасштабного вторгнення: майже 30,3 млрд грн від загальної суми організатори одержали під час воєнного стану.
За 2024 рік в системі провели понад 24 000 онлайн-аукціонів, на яких продали активів майже на 19,7 млрд грн. Під час аукціонів вартість публічних активів у середньому зростала в понад 1,5 раза.
«У 2024 році ми дали старт великій приватизації і змогли знайти нових власників для таких масштабних об'єктів як готель «Україна», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та підсанкційний завод «Аерок».
— Сергій Бут, з річного звіту Прозорро.Продажі
Державна компанія без гучних скандалів — рідкість
Прозорро.Продажі — акціонерне товариство, 100% акцій якого належать державі в особі Міністерства економіки України. Контроль здійснює незалежна Наглядова рада, до складу якої входять представники Міністерства економіки та троє незалежних експертів, обраних на відкритому конкурсі. Саме ця Наглядова рада призначатиме наступника Бута — теоретично теж через відкритий конкурс.
Станом на лютий 2025 року для роботи з онлайн-аукціонами акредитовано 40 майданчиків. За підсумками 2024 року аукціони принесли організаторам майже 22,1 млрд грн. Інфраструктура, яку Бут передає наступнику, працює стабільно — і це, можливо, найкращий аргумент на користь плавного переходу.
Якщо Наглядова рада проведе відкритий конкурс на заміну — це підтвердить, що модель корпоративного управління в держкомпанії працює не лише на папері. Якщо призначення відбудеться тихо і без конкурсу — питання про реальну незалежність правління залишиться відкритим.
