За два тижні понад 115 тисяч людей у Ємені залишили домівки чи табори через різке загострення бойових дій. Щонайменше 112 тисяч стали внутрішніми переселенцями, ще майже 3 тисячі не стали чекати наближення фронту і рушили морем — на переповнених човнах через Аденську затоку до Джибуті, повідомляє Reuters із посиланням на Міжнародну організацію з міграції.
Несподіваний момент тут не масштаб трагедії — Ємен переживає подібне вже роками — а те, куди саме тікають люди. Джибуті, крихітна країна на протилежному березі затоки, перетворилася на своєрідний клапан безпеки для узбережжя Червоного моря: коли суходільні шляхи відрізані боями, море лишається єдиним виходом, попри ризик перевантажених суден.
Друга втеча за життя
Хвиля переміщення почалася після відновлення масштабних боїв між підтримуваними Іраном хуситами та силами, пов'язаними з урядом Ємену, який підтримує Саудівська Аравія. Минулого тижня хусити захопили портове місто Мокха і просунулися вздовж південної частини узбережжя Червоного моря, після чого тисячі людей рушили до районів під контролем уряду.
Reuters поспілкувався з родинами, які покидали домівки практично без речей — деякі тікали босоніж, залишаючи худобу, одяг, ковдри та запаси їжі.
Ми втекли босоніж. Ми навіть не знали, де наші діти. У нас не було нічого з собою: ні ковдр, ні матраців, ні їжі, ні пиття, нічого
Так описала втечу мати семи дітей Рав'я Хассан. Її родина вже втрачала дім вісім років тому через війну і жила в таборі для переміщених осіб — тепер через нову хвилю боїв доводиться тікати вдруге.
Чому море стало варіантом, а не крайнім засобом
Захоплення Мокхи означає для хуситів контроль над черговим відрізком узбережжя і посилення впливу на морський маршрут через Баб-ель-Мандебську протоку — вузьке горло, яким проходить значна частина світової торгівлі нафтою. Для цивільних це паралельно означає, що суходільні шляхи евакуації дедалі частіше перерізані лінією фронту, і переправа через затоку на переповненому човні стає не крайнім, а практично єдиним варіантом.
Бойові дії тим часом переросли у протистояння на кількох напрямках одразу: хусити застосовують дрони та балістичні ракети, Саудівська Аравія завдає авіаударів по контрольованих угрупованням територіях.
Питання в тому, чи витримає Джибуті роль стихійного прихистку, якщо потік човнів через затоку продовжить зростати такими темпами, і хто саме — окрім МОМ — візьме на себе фінансування таборів для людей, які вже вдруге чи втретє втрачають дах над головою.
