Японська корпорація IKEE Group Ltd домовилася з українським Міністерством економіки про запуск пілотного проєкту — збирати бетон, цеглу й асфальт із зруйнованих будівель, сортувати їх і переробляти на вторинну сировину для ремонту доріг. Деталі обговорювали на зустрічі заступника міністра Олександра Краснолуцького з керівництвом IKEE Group і представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
Чому це не черговий меморандум про наміри
Масштаб проблеми, яку має вирішувати технологія, справді безпрецедентний. За оцінками експертів, російська агресія сформувала понад 1,5 мільярда тонн будівельних уламків — найбільший обсяг воєнного сміття в Європі з часів Другої світової війни. Традиційна логіка — вивезти на полігон — фізично не працює: сміттєзвалищ на такий обсяг просто не вистачить.
Саме тут з'являється практична логіка японського підходу. Замість нескінченного вивезення — замкнений цикл: руїна стає щебенем, щебінь — підосновою дороги, дорога веде до наступної відбудови. В Японії цю модель відпрацьовували десятиліттями після землетрусів; тепер її адаптують під специфіку артилерійських та ракетних руйнувань.
Що конкретно передбачає пілот
- Збір відходів руйнувань — бетону, цегли, асфальту — з визначених ділянок
- Сортування й перероблення на мобільних або стаціонарних установках
- Використання переробленого матеріалу як вторинної сировини при ремонті й будівництві доріг
Географія та часові рамки пілоту публічно не оголошені — це один із ключових пробілів у тому, що наразі відомо.
Де вже пробували
Україна не починає з нуля. За даними Yale Environment 360, ще з 2024 року місцеві й міжнародні ініціативи в деяких деокупованих громадах сортують уламки й готують їх до повторного використання. Зокрема, у Руській Лозовій — селі, що було окуповане у 2022-му, — жителі вже отримували відновлені матеріали. Але це розрізнені локальні кейси без масштабування.
«Російська агресія призвела до утворення мільярдів тонн відходів руйнувань — за оцінками експертів, понад 1,5 мільярда тонн лише будівельного уламтя. Це найбільший обсяг воєнного сміття у Європі з часів Другої світової війни».
— Аналітична довідка народних депутатів України щодо управління відходами під час війни
Де тонкий лід
Японська технологія передбачає якісне сортування на вході — відокремлення арматури, небезпечних матеріалів, азбесту. В умовах активних бойових дій і дефіциту кваліфікованого персоналу це не технічна деталь, а системна умова. Якщо сортування буде неякісним, перероблений матеріал не відповідатиме дорожнім стандартам — і пілот залишиться пілотом.
Другий ризик — фінансова модель. Поки незрозуміло, хто фінансує переробку: японська сторона, JICA-гранти чи українські дорожні фонди. Від відповіді на це питання залежить, чи стане технологія частиною системи відновлення, чи загубиться в бюрократії погоджень.
Якщо IKEE Group оприлюднить конкретне місце й терміни пілоту до кінця 2025 року — це буде першою перевіркою того, чи японська модель переробки «після землетрусу» працює в умовах активної війни.
