Лідери ЄС збираються публічно попросити Україну «інтенсифікувати зусилля» з реформами. Про це йдеться в попередньому проєкті висновків Європейської Ради, який бачило видання Rapporteur. Саміт відбудеться 15 та 16 жовтня. Текст ще можуть змінити.
Арифметика розриву
Йдеться про 90 млрд євро кредиту ЄС на підтримку України на 2026–2027 роки. За даними видання, ця сума має покрити дві третини потреб Києва у фінансуванні на ці два роки. З цього можна прикинути, що загальна потреба близько 135 млрд євро, а решту приблизно 45 млрд закриватимуть інші донори. Це наш підрахунок, а не офіційна цифра.
На 2026 рік передбачено 45 млрд євро кредиту. Виплачено лише 14,9 млрд, тобто близько третини. Ще понад 30 млрд євро чекають, поки Київ виконає умови. Частково причина в тому, що Верховна Рада не ухвалила антикорупційну та податкову реформи, яких вимагає Брюссель. Проєкт висновків стосується також коштів за програмою Ukraine Facility на 2026 рік.
Які закони застрягли
Згідно з внутрішнім документом, який цитує Rapporteur, Брюссель вважає «під загрозою» кілька реформ. Серед них два податкові закони:
- скасування податкового звільнення для імпортних посилок;
- оподаткування доходів, які люди отримують через цифрові платформи.
Обидва закони зачіпають не абстрактний бюджет, а конкретних людей. Перший стосується тих, хто купує товари за кордоном. Другий стосується тих, хто заробляє через онлайн-платформи. Як саме ці норми виглядатимуть у законопроєктах, у наданому матеріалі не сказано.
Аргумент міністра
У понеділок міністр фінансів Сергій Марченко виступав в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre. За версією Rapporteur, він, схоже, відхилив вимогу запровадити ці податки. Прямої відмови в цитаті немає. Міністр сказав: «Чесно кажучи, я не впевнений, що зараз саме час запроваджувати додаткові податки для українців».
Свою позицію Марченко пояснив тим, що бізнес і громадяни вже страждають від дедалі жорстокіших ударів безпілотників і ракет. До цього він додав морську блокаду Чорного моря, яка, за його словами, руйнує економіку.
Єврокомісія відповіла м'якше. Її речник наголосив, що фінансування й реформи мають рухатися разом, і пов'язав це зі стійкістю України та її шляхом до ЄС. Отже, для Брюсселя це вже не побажання, а умова виплат.
Що далі
Сьогодні, 29 вересня, у Брюсселі збирається Платформа донорів України. Її проводить єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, а Марченко має обговорити там потреби у фінансуванні. Раніше, 24 вересня, ЄС схвалив майже 3 млрд євро після виконання 10 кроків з реформ. Тобто гроші надходять, але траншами, прив'язаними до виконання умов. Чи входить ця сума до 14,9 млрд, із наявних даних незрозуміло.
Конфлікт тут не між «реформами» та «допомогою». Він між двома видами ціни. Одна з них — податок на посилки й платформи для людей, які вже платять за війну. Інша — невиплачені десятки мільярдів євро, які закривають дефіцит бюджету. Якщо Рада до 15 жовтня не ухвалить бодай один із двох спірних законів, чи погодиться Брюссель на компроміс, наприклад на пом'якшену версію норм або відстрочку їх запуску? Відповідь покаже, чи «інтенсифікація» лишиться формулою у висновках, чи стане умовою виплат.
