Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер звернувся до Європейської комісії, зазначивши, що надання репараційного кредиту Україні з використанням заморожених російських активів може перешкодити укладенню мирної угоди між Україною та Росією. Цю інформацію підтвердили джерела.
"Швидке впровадження запропонованої схеми "репараційної позики" може призвести до негативних наслідків: ми, як ЄС, фактично заважатимемо досягненню потенційної мирної угоди", – підкреслив він у листі до керівництва ЄС.
У своєму зверненні він охарактеризував ідею позики від Євросоюзу як "глибоко помилкову" та нагадав про аргументи бельгійського депозитарію Euroclear, які були викладені в окремому листі до Урсули фон дер Ляєн.
Зокрема, вони вказують на те, що уряди ЄС можуть зіткнутися з підвищеними витратами на залучення боргових коштів через цю позику, а також що це буде сприйматися за межами ЄС як "конфіскація", що може відлякати інвесторів від європейського суверенного боргу.
Натомість де Вевер пропонує скористатися можливостями спільного бюджету для надання Україні 45 млрд євро, що, за оцінками Єврокомісії, забезпечить її фінансові потреби у 2026 році.
"Цей варіант, враховуючи всі ризики, виявиться насправді дешевшим, ніж інші, зокрема, ніж репараційна позика", – зазначив він у листі.
"Коли ми говоримо про готовність ризикувати, потрібно усвідомлювати, що мова йде про наші власні інтереси. Допомога Україні, на жаль, вимагатиме значних витрат", – додав він.
- Ідея "репараційної позики" у розмірі до 140 млрд євро, що спирається на залишки заморожених російських активів, була озвучена 10 вересня.
- Завдяки "репараційному кредиту" Україна могла б отримувати 45 млрд євро щороку протягом наступних трьох років – з 2026 по 2028.
- 23 жовтня ЄС відтермінував рішення щодо "репараційного кредиту" до грудня.
- Це рішення критично важливе для ухвалення нової кредитної програми між Україною та МВФ.
