Що встановила ДПС
Державна податкова служба повідомляє про підозру, що близько третини підприємців на ринку ювелірних виробів не відображають реальні обороти. За даними ДПС, торік близько третини суб’єктів декларували виторг до 100 000 грн на місяць — сума, яка фактично не покриває базові витрати бізнесу.
На ринку роздрібної торгівлі ювелірними виробами працюють понад 2 100 суб’єктів господарювання, і майже 95% із них — ФОП на спрощеній системі оподаткування. Саме ця структура робить сектор вразливим до схем ухилення та "дроблення".
Що каже Податкова
"Попри певний позитив, аналіз ДПС показав, що частина суб’єктів господарювання декларує дуже низькі обороти. Торік третина підприємців звітувала про виторги до 100 000 грн на місяць. Але на практиці це навіть не покриває базові витрати бізнесу – оплату праці, оренду приміщень, закупівлю товару та податки. Тому, вочевидь, є заниження обсягів реалізації та неповне проведення операцій через РРО/ПРРО",
— Леся Карнаух, в.о. голови Державної податкової служби
Чому цифри не сходяться
Одна з простих логік: якщо офіційні виторги не покривають зарплати, оренду й закупівлі, то частина продажів або не відображається, або поділена між кількома реєстраціями (практика "дроблення"). Приклад із перевірок — бренд, який працював через 18 зареєстрованих ФОП.
На це накладаються системні проблеми: наслідки обстрілів, проблеми з енергопостачанням, нестача персоналу, тиск імпорту та валютна нестабільність. За оцінками учасників ринку (LIGA.net), попит на ювелірні вироби поки що не відновився до довоєнного рівня — падіння попиту на 15–20% та скорочення ринку у 2025 році приблизно на 10%.
Додатковий фактор — коливання цін на сировину: вартість золота на початку 2026 року піднялася вище за $5 000 за унцію, що ускладнює калькуляцію й стимулює пошук шляхів зменшити податкове навантаження.
Наслідки для ринку і держави
Ухилення та тіньова частина продажів означають три ключові ризики: втрачені податки для бюджету, нерівні умови для тих, хто працює легально, і нестабільність ринку, яка відлякує інвесторів та гальмує відновлення галузі.
Для працівників це також питання: офіційна зарплата в галузі заявляється на рівні 8–9 тис. грн, тоді як реальні виплати, за оцінками ДПС, у 2–3 рази вищі. Нелегальні схеми зменшують соціальний пакет і захист працівників.
Що можна зробити
Аналітики й податківці пропонують поєднати жорсткий контроль із технічними рішеннями та стимулом для легальної торгівлі: цільові аудити на ризикових ділянках, боротьба з дробленням, спрощення роботи РРО/ПРРО та цифровізація обліку, а також підтримка українських виробників у просуванні своєї продукції на внутрішньому ринку.
Висновок
Проблема не лише в цифрах на папері. Це питання довіри — між бізнесом і державою, між продавцем і покупцем. Якщо декларації не переростуть у реальні дії (точніші звіти, ефективні інструменти контролю та підтримка легального виробника), ринки відновлюватимуться повільніше, а втрати бюджету й соціального захисту зростатимуть. Чи стане це приводом для системного очищення ринку — залежить від швидкості та координації рішень влади й бізнесу.
