Що виявив Financial Times
Аналіз Financial Times показує: у 2024 році повна винагорода президентки Європейського центрального банку Крістін Лагард становила близько 726 000 €, що приблизно на 56% більше, ніж оприлюднена «базова» зарплата в 466 000 €, вказана в річному звіті ЄЦБ.
До цієї суми FT зарахував додаткові виплати на житло та інші доплати (~135 000 €), а також винагороду за місце в раді директорів Банку міжнародних розрахунків — близько 125 000 €. Через законодавчі обмеження у США голова ФРС Джером Павелл не отримує подібних зовнішніх винагород; його офіційна зарплата становить 203 000 $ (~172 720 €).
"Президентка ЄЦБ та високооплачувані посадовці ЄС повинні представляти золотий стандарт підзвітності."
— Фабіо Де Масі, депутат Європарламенту
Чому це має значення
Різниця між «базовою» і фактичною компенсацією піднімає два питання: як рахують винагороди у міжнародних інституціях і наскільки повно вони їх розкривають. Для громадян і ринків це — сигнал про рівень прозорості, якого очікують від органів, що визначають фінансові правила і політику в ЄС.
Факти, що важать: виявлена сума не означає незаконного збагачення — але вказує на неповноту публічної звітності. FT пояснює свої розрахунки даними з річних звітів ЄЦБ і BIS, водночас BIS як інституція публікує лише сукупні виплати ради директорів.
"Наше розкриття інформації відповідає принципам багатьох інших міжнародних державних установ; ми з часом підвищили рівень прозорості."
— ЄЦБ (офіційна позиція)
Контекст і наслідки
FT також оцінює можливі одноразові та перехідні виплати, що в сумі можуть довести загальні виплати Лагард до приблизно 6,5 млн € за вісім років на посаді (приблизно 810 000 € на рік), а з 2030 року — щорічну пенсію близько 178 000 €. Методологія базується на доступних звітах і технічних документах; відсутність консолідованих даних залишає простір для оцінок.
Паралельне порівняння з винагородами керівників приватного сектора (наприклад, 9,8 млн € у 2024 році у голови Deutsche Bank) дає уявлення про масштаб різних систем винагород, але не вирішує питання підзвітності в публічному секторі.
Що далі?
Ця історія — перевірка стандартів публічних інституцій ЄС. Аналітики і частина політиків вимагають уніфікованих правил розкриття, щоб порівняння було прозорим і репрезентативним. Для країн-партнерів, включно з Україною, це питання важливе: довіра до інституцій і їхня підзвітність впливають на готовність партнерів ухвалювати складні фінансові та політичні рішення.
Чи посилить ЄЦБ стандарти прозорості — це більше, ніж внутрішнє питання банку. Це тест для всієї системи європейської підзвітності.
