Пенсійна реформа: мінімум 6 000 і максимум 26 000 — як зміняться виплати для українців

Кабмін пропонує оновити солідарну систему, перевести спецпенсії в професійні та запровадити добровільні накопичення. Пояснюємо, хто виграє, хто втрачає і коли це може стати реальністю.

694
Поділиться:

Коротко

Уряд планує запустити масштабну пенсійну реформу вже цього або наступного року. За заявою міністра соціальної політики Дениса Улютіна в інтерв’ю РБК-Україна, мінімальна пенсія в солідарній системі має зрости до 6 000 грн, а максимальна — бути обмежена на рівні 26 000 грн. Реформа поєднує три елементи: оновлення солідарної системи, поступовий перехід спеціальних пенсій у професійні та впровадження добровільного накопичувального рівня.

Що пропонують

  • Підвищення мінімальної пенсії — базова виплата в солідарній системі має вирости до 6 000 грн, щоб зменшити залежність від субсидій і підвищити якість життя людей з найнижчими доходами.
  • Ліміт для максимальної пенсії — у новій моделі не передбачено виплат понад десять прожиткових мінімумів (приблизно 26 000 грн), бо розмір виплат прив’язаний до внесків і нині існує обмеження бази нарахування ЄСВ (приблизно 160 000 грн).
  • Поступова заміна спецпенсій — спеціальні пенсії переводитимуть у професійні; Кабмін оцінює, що для вирівнювання знадобиться щонайменше близько 13 років за умови старту в 2026 або 2027 році.

"У цій моделі наша пропозиція, що ми менше як 6000 платити нікому не будемо"

— Денис Улютін, міністр соціальної політики

Чому це роблять

Мета — відновити фінансову стійкість пенсійної системи та зменшити навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі. Уряд аргументує: коли люди отримують занадто малі пенсії, система змушена компенсувати це іншими соціальними виплатами (субсидіями), що в сумі може бути неефективніше. Повернення принципу «скільки сплатив — стільки отримав» має зробити систему прозорішою й справедливішою.

Кого торкнеться

Підвищення мінімальної виплати виграє ті, хто нині отримує дуже низькі пенсії — це безпосередньо впливає на купівельну спроможність і потребу в субсидіях. Обмеження максимальної пенсії переважно зачепить тих, хто отримував неспівмірно великі виплати у спецрежимах; при цьому під час трансформації спецпенсії «не стануть меншими, але не зростатимуть» — це перехідний механізм, щоб не створювати різких втрат.

"Максимальна сума, з якої ти сплачуєш ЄСВ, також обмежена... у нашій моделі все одно ти не зможеш отримати пенсію більше, ніж десять прожиткових мінімумів — це 26 000 грн"

— Денис Улютін, міністр соціальної політики

Терміни, ризики та зовнішні партнери

Уряд проводить консультації з Міністерством фінансів, Світовим банком та Міжнародним валютним фондом, щоб забезпечити фінансову стійкість реформи. Попередня спроба запустити накопичувальний рівень (законопроєкт №9212) у квітні 2024 року не пройшла в парламенті; також колишня міністерка планувала нову спробу в 2025 році і початок накопичень у 2026-му, але це не відбулося. Чинний міністр вказує, що основна технічна проблема — знайти надійні інструменти для інвестування накопичень.

Що далі

За оцінками Кабміну, трансформація спецпенсій і вирівнювання солідарної системи — це багаторічний процес (приблизно 13 років при старті в 2026/2027). Політична воля, погодження з Мінфіном і міжнародними партнерами та чіткі правила інвестування накопичень визначать, чи реформа стабілізує систему, не створивши додаткового тиску на бюджет.

Висновок

Реформа прагне вирішити одночасно дві задачі: підвищити мінімальні виплати та стримати непропорційні максимальні пенсії, щоб забезпечити стійкість системи. Це — не швидке рішення, а послідовна трансформація, від якої залежить економічна безпека багатьох літніх українців. Тепер питання за парламентом і фінансовими партнерами: чи перетворяться ці пропозиції на конкретні законодавчі кроки та механізми фінансування?

Новини світу

Політика

Заява Зеленського про 201 розгорнутих експерта і ще 34 у резерві — не просто цифри. Це інструмент дипломатичного тиску, доказ попиту на українські рішення в ППО та шанс для оборонної промисловості.

27 хвилин тому
Політика

Голова Київської обласної ради Микола Калашник провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Італійської Республіки в Україні Карло Формозою. У центрі розмови — енергетична стійкість громад, відновлення дитячої лікарні у Боярці та підготовка до наступного опалювального сезону.

1 годину тому
Політика

Депутат Білогородської сільської ради VIII скликання, голова фракції «УДАР Віталія Кличка» Богдан Хамідулін оприлюднив звіт про свою роботу перед виборцями округу сіл Білогородка та Шевченкове за 2025 рік.

1 годину тому