Що сталося
У великій бухгалтерській операції, яка залишилася поза гучними заголовками, ПриватБанк припинив визнання близько 140 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів. За даними Національного банку України, це скоротило частку NPL у портфелі банку з приблизно 44% до 8% — вперше з часу націоналізації 2016 року ПриватБанк втратив статус «лідера» за часткою непрацюючих кредитів.
"На 1 лютого 2025 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі становила 13,9%."
— Національний банк України
Наслідки для системи
Це не просто цифри в балансі. Зниження NPL у великому банку знімає частину системного тиску на фінсектор: полегшує вимоги до резервування, може відкрити ресурс для нових кредитів і покращує показники, за якими міжнародні партнери оцінюють ризики. Водночас зміщення «лідерства» за часткою NPL на банк «Альянс» (47,8%) і за обсягом на Ощадбанк (44,17 млрд грн) підкреслює нерівність у секторі: державні банки залишаються більш застарілими за показниками проблемних активів.
Кому це вигідно — і кому ні
Переваги від цього кроку першочергово отримають клієнти та економіка, якщо зменшення NPL трансформується в доступні кредити бізнесу та домогосподарствам. За даними НБУ, частка NPL у приватних банках становить 8,4%, у банках з іноземним капіталом — 6,5%, а у державних — 19,6%. За кредитами бізнесу частка NPL — 17,0%, за кредитами населення — 10,8%.
Правила гри змінилися: що тепер вважатиметься NPL
Нові правила починаючи з 1 січня 2025 року звужують або, точніше, стандартизують критерії, за якими позики визнаються непрацюючими. До NPL тепер відносяться:
- кредити з подією дефолту — прострочення понад 90 днів або неможливість вчасного погашення без реалізації забезпечення;
- активи, що були первісно знеціненими (придбані або створені);
- реструктуризовані кредити, які після припинення визнання непрацюючими пройшли повторну реструктуризацію або мають прострочення понад 30 календарних днів.
Що далі
Короткостроково це покращення показників ПриватБанку підвищує стійкість сектору на папері і дає потенціал для відновлення кредитної активності. Але довгостроковий ефект залежатиме від двох речей: чи перетвориться «очищений» баланс у реальні кредити економіці, і чи триматиметься прозорість обліку проблемних активів у всіх групах банків — особливо в державному секторі. Аналітики вказують, що без жорсткого нагляду та плану роботи з проблемними активами ризики повернуться.
Питання до обговорення: чи стане це сигналом для інвесторів і партнерів, що українська банківська система готова відновлювати кредитування, чи просто бухгалтерською операцією, яка тимчасово полегшила статистику?
