Рішення Ради і його значення
10 березня Верховна Рада не підтримала законопроєкт №14025 про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. За документ проголосували 168 депутатів — недостатньо для ухвалення, тому проєкт повністю відхилено. Це рішення зачіпає один із ключових елементів нової програми Міжнародного валютного фонду для України.
Коротко про сам проєкт
Документ передбачав імплементацію правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ та положень Директиви Ради ЄС 2021/514. Оператори (Airbnb, Uber, Bolt, Uklon, OLX тощо) мали ідентифікувати користувачів-продавців і подавати звіти до Державної податкової служби — фактично стати податковими агентами, щоб користувачам здебільшого не доводилося самостійно декларувати доходи.
Система передбачала дві ставки ПДФО: пільгова 5% і загальна 18%. Пільга застосовувалася б за низкою умов: відкриття окремого банківського рахунку для доходів з платформ, відсутність найманих працівників, відсутність торгівлі підакцизними товарами та річний дохід до 6,7 млн грн (834 мінзарплати). Також передбачалися норми для дрібних продажів і неоподатковуваний мінімум у 38 500 грн на рік.
"Цей законопроєкт не про введення якихось податків. Цей законопроєкт — про пільгування операцій з продажу товарів. На сьогодні [де-юре] оподатковується кожна продана шкарпетка. Ми пропонуємо ввести пільгу в 2000 євро на кожну особу для таких продажів без будь-яких податків, а якщо вона перевищує цю суму, вона буде сплачувати 5% замість 23%, як це є зараз"
— Данило Гетманцев, голова податкового комітету
Підтримка та заперечення
Частина платформ, зокрема Uklon, Bolt, Uber та Glovo, висловили підтримку проєкту, тоді як OLX критикувала низку положень. Парламент не набрав необхідної більшості голосів, тож імплементація міжнародних правил звітності відкладена.
Наслідки: що це означає для економіки і довіри партнерів
Провал законопроєкту безпосередньо впливає на виконання одного з «маяків» у програмі МВФ для України. Це не лише технічне питання оподаткування: йдеться про довіру міжнародних партнерів та готовність країни впроваджувати стандарти ОЕСР і європейське законодавство.
Для користувачів платформ наслідки мають дві сторони. З одного боку, роль платформ як податкових агентів могла б спростити звітність; з іншого — запровадження нових правил створює додаткові вимоги для малого онлайн-бізнесу і тих, хто підробляє продажами в інтернеті.
Тепер перед урядом і парламентом стоїть практичне завдання: або переробити ініціативу так, щоб знайти політичний компроміс, який збережеться в голосах, або шукати інші механізми для імплементації стандартів без втрати підтримки міжнародних партнерів. Чи змінить це підхід законодавців — вирішуватиметься в наступних сесіях, але час і міжнародна довіра — обмежені ресурси.
