У п'ятницю ввечері, 22 травня, літак приземлився у Вільнюсі з пасажиром, якого уже більше десяти років розшукували одразу кілька держав. Володимир Антонов — колишній власник банку Snoras та співвласник латвійського Latvijas Krājbanka — вийшов з борту в наручниках і вирушив до слідчого ізолятора. Французькі правоохоронці передали його Литві після того, як Касаційний суд Франції 13 травня відхилив останню скаргу захисту.
Схема: 35 переказів, офшори та підставні компанії
Литовські прокурори встановили, що між осінню 2008 і літом 2011 року з рахунків Snoras було здійснено 35 великих переказів — кожен від 5 до 74 млн євро — на особисті рахунки в швейцарських банках. Інструментом виведення коштів слугувала мережа офшорних структур, зокрема компанія Melfa Group Limited з адресою в Белізі та рахунком у австрійському Meinl Bank.
За даними розслідування OCCRP, у вересні 2011 року — за десять тижнів до краху — Snoras відкрив кореспондентський рахунок у Meinl Bank у Відні. Вже 29 вересня туди надійшли 11 млн євро як застава за кредитом тієї ж суми, який Meinl видав структурі Антонова. Переказ особисто ініціював співвласник банку Раймондас Баранаускас і не повідомив про нього литовський регулятор, зазначили слідчі.
Загалом, за вироком Вільнюського окружного суду, Антонов і Баранаускас привласнили активи на 509,18 млн євро, завдали прямої шкоди банку та кредиторам на 466,67 млн євро і розтратили ще 14,5 млн євро. Суд зобов'язав обох відшкодувати 375,18 млн євро та конфіскувати майно на 105 млн євро.
Хроніка втечі: Лондон → Москва → Бретань
Коли у листопаді 2011 року литовська влада зупинила роботу Snoras, Антонов і Баранаускас вже були у Великій Британії. Антонов на той момент встиг реалізувати давню мрію — придбати футбольний клуб «Портсмут».
У Лондоні обох затримали за європейськими ордерами на арешт і відпустили під заставу. У 2015 році британський суд підтвердив можливість екстрадиції, але обидва встигли втекти до Росії. Баранаускас, за даними прокуратури, там і залишається — імовірно, отримавши політичний притулок.
У 2023 році Антонов інсценував власне зникнення під Москвою, а потім оголосився у Франції під іменем «Володимир Іванов». Як повідомляє Радіо Свобода, він орендував будинок з 18-метровим басейном і видом на затоку Морбіан у Бретані та подав заяву про надання статусу біженця у французький офіс OFPRA — як громадянин України, який рятується від війни. У заяві «Іванов» посилався на гіпертонію, зруйнований будинок у Ялті та страх перед мобілізацією.
«9 грудня його затримали у Франції, і наразі розпочато процедури екстрадиції на підставі європейського ордера на арешт»
Ніда Ґрюнскене, генеральна прокурорка Литви
Захист намагався зупинити екстрадицію, посилаючись на «політичне переслідування» і небезпеку литовської в'язниці. Суд у Ренні 3 квітня ухвалив передачу, Антонов оскаржив рішення — і 13 травня Касаційний суд Франції залишив скаргу без розгляду.
Паралельний вирок у Латвії
Окрім литовського провадження, у 2021 році латвійський суд заочно засудив Антонова до 6 років ув'язнення та конфіскації майна — за злочини, пов'язані з Latvijas Krājbanka, дочірньою структурою Snoras. Латвійська прокуратура відстежує справу і вирішуватиме, як діяти після виконання литовського вироку.
Хто залишається поза досяжністю
Вирок Антонову винесено заочно — у листопаді 2024 року Вільнюський окружний суд засудив обох власників до 10,5 року позбавлення волі за вісьмома статтями, включно з розкраданням, відмиванням коштів, фіктивним банкрутством і підробкою документів. Антонов тепер під вартою. Баранаускас — ні: він, за даними литовських прокурорів, досі переховується в Росії, яка відмовляє в правовій допомозі у цій справі.
Якщо Росія не видасть Баранаускаса і відшкодування залишиться лише на папері, справа Snoras стане прецедентом не покарання, а його половини — і запитанням до того, чи достатньо одного затриманого, щоб 466 млн євро повернулися вкладникам.
