Один відправлений пакунок може мати три країни походження і п'ять організацій-учасників. Саме так виглядає черговий рейс ірпінської БО «Фундація добрих справ» — і це не виняток, а робоча схема третього року війни.
Маршрут: Франція → Ірпінь → передова
Частину медикаментів для відправки зібрали волонтери у Франції. До України їх доставила ГО «Возлюби» — і вже звідси «Фундація» передала ліки далі, на полігон. Це типовий приклад того, як міжнародна волонтерська мережа замикається через локальний хаб: одна організація збирає, інша везе, третя розподіляє.
Хто ще в ланцюгу
Маскувальні сітки сплели жінки-переселенки з Волонтерського об'єднання «Справжні» — і їх теж включили в партію. Це не просто «допомога фронту»: переселенки, які втратили домівки через окупацію або евакуацію, виготовляють засоби захисту для тих, хто стримує подальше просування. Замкнене коло взаємопідтримки, яке тримається без державного фінансування.
Окремо відправили посилки зі смаколиками та засобами гігієни для військових, що зводять фортифікації, і солодощі для польових медиків — як матеріальний знак подяки людям, чия робота рідко потрапляє в заголовки.
Логістика без бюджету
Частину відправлень вдалося здійснити через програму «Гуманітарна Нова пошта» — це означає доставку без додаткових витрат для організації. За словами очільниці «Фундації» Надії Філімонової-Скрипки, до ініціативи долучилися також БО «Подих свободи» та «Єдність світу».
«Фундація добрих справ» базується в Ірпені — місті, яке саме пережило окупацію на початку повномасштабного вторгнення. Волонтерська активність там має конкретний особистий контекст.
Opendatabot, реєстраційні дані організації
Що це означає в масштабі
Подібні мережі — не виняток: за даними волонтерських ініціатив по всій Україні, у 2025 році тільки маскувальних сіток передано на фронт сотні кілометрів і тисячі одиниць. Ірпінська «Фундація» — одна з сотень організацій, що підтримують цю паралельну логістику поряд із державною.
Питання, яке залишається відкритим: чи достатньо волонтерської мережі, щоб компенсувати дефіцит державного постачання на ділянках, де зводяться фортифікації — і коли ця функція нарешті стане системною, а не залежатиме від того, чи знайдеться в Парижі волонтер із зайвою коробкою бинтів?
