Україна повернула 185 захисників у черговому обміні полоненими з Росією. Президент Володимир Зеленський підтвердив факт обміну, однак деталі угоди залишаються закритими.
Кожен із 185 — це людина, яка місяцями або роками перебувала в російському полоні. За даними правозахисників, умови утримання українських військовополонених систематично порушують Женевські конвенції: катування, відсутність медичної допомоги, інформаційна ізоляція. Повернення навіть однієї людини — це конкретний результат. Повернення 185 — це масштаб, який важко осягнути абстрактно.
Зеленський у своєму коментарі наголосив на роботі координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, проте не розкрив, кого Київ передав натомість і на яких умовах відбулася угода. Це стандартна практика — деталі обмінів зазвичай не оприлюднюються, щоб не ускладнити майбутні переговори.
Проблема в іншому: загальна кількість українців, які досі перебувають у полоні, залишається невідомою навіть офіційно. Оцінки варіюються від кількох тисяч до десятків тисяч осіб. Без верифікованих даних неможливо оцінити, чи є нинішній темп обмінів достатнім — чи це крапля в морі.
Міжнародний комітет Червоного Хреста досі не має повноцінного доступу до місць утримання полонених з обох сторін, що унеможливлює незалежний моніторинг. Угоди укладаються — але без механізму верифікації того, чи дотримуються умови утримання між обмінами.
Якщо Київ і Москва здатні домовлятися про обміни навіть під час активних бойових дій — чому досі немає жодного міжнародного механізму, який би фіксував кількість полонених і умови їхнього утримання в режимі реального часу?
