Коротко: атаки, реакція, пріоритет — уникнути ескалації
5 березня Іран здійснив удар безпілотниками по території Азербайджану, повідомляють локальні ЗМІ та LIGA.net. Пошкодження зафіксовано біля аеропорту та школи, двоє людей постраждали. Баку засудив удари, назвавши їх неприйнятними, але водночас публічно закликає до стриманості і повернення до дипломатії.
- 5 березня — атака дронами, удари біля аеропорту та школи.
- Президент Азербайджану назвав атаку «підлою», але заявив, що Баку не приєднається до операцій проти Тегерана.
- 7 березня — офіційні заяви про нібито запобігання терактів у країні (цілями називали синагогу, нафтопровід і посольство).
"Азербайджан не хоче війни, але залишає за собою право захищатися... Зовнішня політика базується на принципах взаємоповаги, суверенітету, територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи інших країн."
— Юніс Гурбанов, старший радник Center of Analysis of International Relations (AIR Center), в коментарі LIGA.net
Чому найімовірніший сценарій — обмежена відповідь, а не повномасштабна війна
Аналітики сходяться, що в короткій перспективі Баку зацікавлене в деескалації. Причини очевидні: захист цивільного населення і кордонів, збереження критичної інфраструктури та транзитних маршрутів, а також прагнення уникнути відкритого конфлікту з Іраном, який може швидко перерости в регіональну кризу.
Крім того, Азербайджан має складну мережу двосторонніх відносин — із Туреччиною, Росією, країнами Закавказзя та сусідами на півдні. Публічна стриманість дозволяє Баку зберегти простір для дипломатичних маневрів і міжнародної підтримки, не втрачаючи права на оборону.
"Найбільш бажаний сценарій — деескалація через діалог, стриманість і повагу до суверенітету. В іншому разі постраждають енергетичні і торгові маршрути, зросте тиск на продовольчу безпеку та міграційні потоки."
— Юніс Гурбанов, AIR Center
Що кажуть інші експерти
Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця», наголошує: Іран зацікавлений уникати наземної операції, оскільки вона становить найбільшу загрозу самому режиму. Це додає логіки обережності з боку сусідів і пояснює, чому ескалація може залишитися локальною.
"Іран усіма силами намагається не допустити наземної операції з будь‑якого боку — для нього це найімовірніше джерело серйозних внутрішніх ризиків."
— Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру "Ділова столиця"
Наслідки для регіону і для України
Навіть обмежена відповідь Баку матиме відчутні наслідки: зростуть ризики для безпеки в сусідніх країнах, підвищиться нервозність на ринках енергоносіїв і транзиту, а також може зрости тиск на довіру до логістичних ланцюгів. Організація тюркських держав вже попередила про можливі перебої в роботі енергетичних ринків і торгових маршрутів під час тривалої нестабільності.
Для України це означає необхідність уважно стежити за подіями в Південному Кавказі: навіть локальні збої в енергетичних потоках або транзиті можуть опосередковано вплинути на енергетичну безпеку та логістику наших партнерів.
Висновок — прагматичний прогноз
Найреалістичніший сценарій сьогодні — обмежена відповідь без переходу до повномасштабної війни. Дипломатія і міжнародний тиск здатні стримати ескалацію, але ризики для енергетичних маршрутів і торгівлі залишаються. Чи перетворяться ці дипломатичні зусилля на реальні гарантії безпеки — питання, на яке варто звернути увагу нашим стратегічним партнерам і Україні.
