Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен вперше публічно визнала, що Росія починає демонструвати «справжній інтерес» до мирних переговорів — але тут же пояснила, що означає ця фраза на практиці.
«Зараз явно відчувається, що Росія починає зазнавати більшого тиску, тому що економічна ситуація слабка, і політична позиція вже не така гарна, як кілька місяців тому»
Еліна Валтонен, міністерка закордонних справ Фінляндії, Yle
За її словами, у неї складається враження, що час закінчується швидше для Росії, ніж для України. Але жодних ознак того, що Москва справді веде переговори, поки що немає: за оцінкою Валтонен, Росія просто затягує час.
Що стоїть за зміною риторики
Ця заява — помітний зсув у порівнянні з позицією Гельсінкі всього кілька місяців тому. У листопаді 2025 року Валтонен була виразно скептичнішою: тоді вона наголошувала, що вимоги Росії не зменшуються, а стають жорсткішими, і що Москва не погодилася на жодне припинення вогню, хоча Україна була готова до нього ще з березня.
Верховна представниця ЄС Кая Каллас, яка зустрічалася з Валтонен у Гельсінкі на початку лютого, формулює ще різкіше: за її словами, Росія «лише вдає, що веде переговори» — на них навіть не надсилають людей із повноваженнями ухвалювати рішення.
Паралельно Валтонен у своїй програмній промові перед послами Фінляндії у 2025 році попередила, що жодне припинення вогню не є автоматичною підставою для скасування санкцій. ЄС наразі готує 19-й пакет санкцій, а тиск на Росію, за її словами, має тривати незалежно від того, чи закінчиться війна.
Що каже економіка
Фінська оцінка не суперечить аналітиці. Росія зараз витрачає близько 40% бюджету на агресію, за оцінкою генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Початковий стимул від мілітаризованих витрат вичерпується — замість нього Кремль підвищив корпоративні податки, прибутковий податок і ПДВ, фактично перекладаючи тягар війни на суспільство. Водночас американські економісти-дослідники застерігають: навіть за погіршення економічного стану Росії цього ще недостатньо, щоб Путін погодився на невигідний мир — для цього потрібен значно глибший і тривалий тиск.
Різниця між сигналом і змістом
Ключова проблема — відсутність механізму верифікації. Валтонен говорить про враження від зміни поведінки, а не про зміну позиції на переговорах. Росія досі не відмовилася від вимоги контролю над усією Донецькою областю як умови початку діалогу — що залишається неприйнятним для Києва. Прямі тристоронні переговори, що відбулися у лютому, не дали результату.
Валтонен також наголосила на симетрії, якої бракує нинішнім пропозиціям: якщо «мирний план» передбачає обмеження ЗСУ, то аналогічні обмеження мають стосуватися і армії країни-агресора — інакше це не мир, а капітуляція під іншою назвою.
Якщо економічний тиск на Росію справді зростає — чи готові США та ЄС витримати паузу і не знімати санкції достроково в обмін на декларативне «бажання миру» без жодних верифікованих поступок?
