Логіка проста: якщо ти вже витрачаєш потрібну суму, голосувати за її закріплення нічого не коштує. Якщо блокуєш — значить, не витрачаєш і не плануєш. Саме це розмежування зробило провал ініціативи генсека НАТО Марка Рютте таким показовим.
Що пропонував Рютте і що вийшло
У травні 2025 року Рютте висунув ідею: кожна країна НАТО має щороку виділяти не менше 0,25% ВВП на військову допомогу Україні. За підрахунками Politico, це втричі збільшило б сукупний потік підтримки — до 143 мільярдів доларів на рік. Генсек розраховував затвердити пропозицію на липневому саміті в Анкарі.
Минулого тижня він визнав поразку.
«Я не думаю, що ця ідея буде запропонована»
Марк Рютте, генеральний секретар НАТО — журналістам, без уточнення імен опонентів
Хто підтримав, хто заблокував
За даними The Telegraph з посиланням на джерело в Альянсі, проти виступили Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада. Джерело описало їхню позицію стисло: «не дуже захоплені цією ідеєю».
За — щонайменше сім країн, які вже досягли або перевищили поріг 0,25% ВВП: Нідерланди, Польща, країни Балтії та Скандинавії. За даними Кільського інституту, саме ці держави системно лідирують у підтримці Києва.
У НАТО рішення ухвалюються консенсусом — тобто одного «ні» достатньо, щоб поховати будь-яку ініціативу. П'яти вистачило з надлишком.
Британський парадокс
Найгостріше виглядає позиція Лондона. The Telegraph, яка і розкрила цю інформацію, прямо називає її подвійним ударом по репутації Британії як «одного з найвірніших союзників України». Речник британського МЗС відповів у дусі дипломатичного нейтралітету: країна «продовжує взаємодіяти з союзниками щодо всіх пропозицій». Франція, Іспанія, Італія та Канада на запити редакції не відповіли.
Контекст: чому це важливо саме зараз
Після того як адміністрація Трампа почала скорочувати пряму військову допомогу Україні, тягар переклався на європейських членів НАТО. Рютте давно наполягає: Європа мусить брати більше відповідальності, а не покладатися на Вашингтон.
- У грудні 2024 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль закликав партнерів у «Рамштайні» виділяти саме 0,25% ВВП на потреби оборони Києва.
- Влітку 2025-го НАТО запустило програму PURL — механізм закупівлі американської зброї для України коштом союзників.
- На грудневій зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі Альянс підтвердив курс на 5% ВВП на оборону до 2035 року, зарахувавши підтримку України в цей норматив.
Прем'єр Швеції Ульф Крістерссон сформулював суперечність відкрито: «Я справді хотів би, щоб країни, які так добре говорять про Україну, також вкладали туди гроші».
Якщо на Анкарському саміті 2026 року Альянс не запропонує альтернативного механізму з чіткими зобов'язаннями, риторика про «незмінну підтримку» ризикує остаточно розійтися з тим, що показує статистика Кільського інституту.
