Коротко — чому це важливо
Рішення МОК зачіпає не лише одного спортсмена: воно торкається питання, як пам’ять про загиблих поєднується з аполітичністю міжнародних змагань. Для України це — символічний вузол між правом на вшанування і регламентом, який вимагає нейтральності арени.
Що ухвалив МОК
10 лютого Міжнародний олімпійський комітет повідомив, що український скелетоніст Владислав Гераскевич не зможе використовувати свій «шолом пам’яті» під час змагань, але йому дозволено носити чорну пов’язку як альтернативу. Про рішення повідомило агентство Reuters.
"Ми намагалися поставитися до його бажання зі співчуттям. МОК повністю розуміє бажання спортсменів вшанувати пам'ять друзів, які загинули в цьому конфлікті"
— Марк Адамс, речник МОК
Чому шолом визнали проблемним
МОК посилається на правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє демонстрації політичного, релігійного чи расового характеру на спортивних майданчиках і п'єдесталах. За інтерпретацією комітету, шолом із зображеннями загиблих може створювати політичний контекст під час змагань, тож його використання після початку офіційних стартів заборонене.
Юристи спортивного права кажуть, що такі тлумачення завжди балансуватимуть між свободою самовираження спортсменів і прагненням міжнародних організацій зберегти нейтральність змагань. У цьому випадку МОК обрав компромісну опцію — дозволити символічну, менш виразну форму вшанування.
Реакція України
Гераскевич, 27-річний спортсмен, який тренувався в Італії у шоломі з портретами українських спортсменів, загиблих унаслідок агресії РФ, висловив незадоволення — запит Національного олімпійського комітету України на використання шолома було відхилено.
"Це несправедливе ставлення. Я не бачу жодного порушення правила 50. Це не пропаганда дискримінації, це не політична пропаганда"
— Владислав Гераскевич, скелетоніст України
Президент України подякував спортсмену за те, що він «нагадує світові ціну нашої боротьби», а НОК України звертався до МОК із проханням дозволити шолом. МОК, натомість, обрав менш контроверсійний варіант — чорну пов’язку.
Що далі: наслідки й ризики
Цей епізод має кілька практичних наслідків: по-перше, встановлюється прецедент в інтерпретації правила 50.2 щодо меморіальних символів; по-друге, це сигнал для інших атлетів, які прагнуть публічних вшанувань — компроміси можливі, але форма буде обмежена.
Для України рішення — і символічне, і прагматичне: чорна пов’язка дозволяє зберегти пам’ять без відкритого конфлікту з регламентом ОІ. Водночас залишається питання довгострокової практики: чи переглядатимуться правила щодо немілітарних меморіалів під тиском країн і громадськості, чи подібні випадки залишаться поодинокими?
Поки що це виглядає як тактична перемога в емоційному вимірі і часткова поступка в інституційному. Наступний крок за українською стороною — транслювати цінність таких вшанувань у форматах, які не порушують спортивні регламенти, але зберігають гідність пам’яті.
