Коротко
У інтерв'ю Polsat News президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що країна повинна «рухатися в напрямку отримання ядерної зброї» та розпочати підготовчу роботу в цьому напрямку «із дотриманням усіх міжнародних норм». Свою позицію він мотивує сприйняттям Росії як агресивного та «імперського» актора, що ставить Польщу «на межу збройного конфлікту».
"Цей шлях, із дотриманням усіх міжнародних норм, – це той шлях, яким ми повинні йти. Нам потрібно діяти в цьому напрямку, щоб ми могли почати роботу"
— Кароль Навроцький, президент Польщі (інтерв'ю Polsat News)
Контекст і наслідки
Заява лягає на тло кількох важливих сигналів: за даними Bloomberg, Європа розглядає можливості створення власного механізму ядерного стримування; опитування від 10 лютого свідчить, що близько половини поляків підтримують відновлення обов'язкової служби. Разом це формує дискусію про нові підходи до безпеки у регіоні.
Рішення про рух у бік ядерного потенціалу не вирішується швидко: це питання технологій, багаторічних інвестицій, юридичних зобов'язань та ризиків ескалації. Навроцький підкреслює бажання діяти в межах міжнародних норм, але реальність — складніша: будь‑яка ініціатива такого рівня моментально спричинить дипломатичну реакцію і вимагатиме узгодження з союзниками.
"Росія може агресивно реагувати на що завгодно"
— Кароль Навроцький, президент Польщі (інтерв'ю Polsat News)
Що це означає для України
Для України це двобічний сигнал. З одного боку, посилення оборонної риторики сусідів — прояв страху перед подальшою агресією Росії і прагнення до ефективнішого стримування; з іншого — потенційний ризик регіональної гонки озброєнь, яка ускладнить дипломатичні зусилля щодо стабілізації. Аналітики попереджають: без узгодження в НАТО й ЄС подібні кроки можуть підірвати єдність альянсу, необхідну для підтримки України.
Позиція Навроцького також посилює дискусію про те, яким чином Європа може посилювати свій власний механізм стримування без остаточного розриву з міжнародними договорами про нерозповсюдження. Це питання, на яке партнери мають дати зважену відповідь — дипломатію та інвестиції в оборону.
Висновок
Заява польського президента — важливий сигнал безпеці у Східній Європі. Вона ставить низку практичних питань: чи готова Польща технічно і політично до такого кроку, як відреагують союзники в НАТО та ЄС, і які наслідки матиме це для України. Дискусія тільки починається — тепер важливо, щоб декларації трансформувалися в чіткі політики, узгоджені з партнерами, а не в імпульсивні рішення, що підвищують ризики ескалації.
