25 травня МЗС Росії випустило попередження: армія розпочне «послідовні системні удари» по підприємствах українського ВПК у Києві та «центрах ухвалення рішень». Іноземцям — дипломатам, співробітникам міжнародних організацій — запропонували «якнайшвидше залишити місто». Приводом Москва назвала атаку на будівлю коледжу в тимчасово окупованому Старобільську на Луганщині.
Попередження пролунало через добу після одного з найбільших ракетно-дронових ударів по Києву з початку 2025 року: у ніч на 24 травня Росія задіяла близько 600 дронів і 90 ракет різних типів, у тому числі балістичні. За даними Повітряних сил ЗСУ, засоби ППО знешкодили 604 цілі. Внаслідок удару постраждали 44 людини, є загиблі, зруйновані житлові будинки в кількох районах столиці.
Польське МЗС відреагувало того ж дня — і обрало нестандартний аргумент. Варшава не апелювала до міжнародного права чи НАТО, а вказала на внутрішнє протиріччя самої Росії:
«Оскільки Росія, як вона сама заявляє, веде не війну, а лише так звану «спеціальну військову операцію», яка повинна бути обмежена військовими об'єктами — будь-які атаки на іншу інфраструктуру, включаючи дипломатичні представництва, слід розглядати як недружні дії».
МЗС Польщі, 25 травня 2025
Варшава прямо зазначила: кожен удар по польських дипломатичних представництвах у Києві розглядатиметься як свідомий і навмисний.
Амбасадорка ЄС в Україні Катаріна Матернова назвала заяву МЗС РФ «шедевром лицемірства» — адже саме Росія роками атакує цивільну інфраструктуру. Жодна з ключових дипломатичних місій Київ не покинула.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на пресконференції пояснив логіку Кремля інакше: за його словами, погрози — це інструмент тиску на Захід, спроба вплинути на «західну ментальність» і примусити партнерів до поступок. Того ж дня він запросив керівників понад 70 дипломатичних місій особисто відвідати місця ударів.
«Реакція світу має бути пропорційною: додаткові пакети допомоги, додаткові санкції. Путін має зрозуміти, що він не досягне нічого військовими засобами».
Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України
Польський аргумент — юридична пастка з власних слів Москви — ефективний як риторика. Але питання практичне: якщо Росія все ж завдасть удару по дипломатичній інфраструктурі в Києві, чи буде відповідь Варшави обмежена нотою протесту — чи перетне якийсь конкретний поріг дій у межах НАТО?
