Пошкоджене посольство Катару під час нічної атаки
Під час масованої ракетно‑дронової атаки на Київ у ніч проти 9 січня була пошкоджена будівля посольства Катару. Про це офіційно повідомили Володимир Зеленський та Андрій Сибіга.
"Держави, яка так багато робить для посередництва з Росією, щоб звільняти військовополонених і цивільних, які утримуються в російських тюрмах."
— Володимир Зеленський, президент України
"Російський удар є грубим порушенням Віденської конвенції. Це нагадування про те, що жорстокість Росії не має меж. Україна готова надати всю необхідну допомогу катарським колегам."
— Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України
Чому це важливо
Пошкодження дипломатичної місії — це не просто збитки по будівлі. Це пряме порушення міжнародного права, яке підриває безпеку посольств і ефективність третіх сторін, що виступають посередниками у звільненні людей та гуманітарних процесах. Для України реакція Катару та інших держав Перської затоки має практичне значення: втрачати або підривати роль посередника означає ускладнити механізми обміну полоненими й політичних домовленостей.
Контекст і попередні інциденти
Це не поодинокий випадок: раніше іноземні дипломатичні представництва у Києві вже зазнавали ушкоджень. Так, у листопаді 2025 року ракета "Іскандер" потрапила на територію посольства Азербайджану — тими подіями зайнялося МЗС Азербайджану. До цього, у липні, обстріл пошкодив будівлю посольства Ватикану. Накопичення таких інцидентів створює небезпечний прецедент для нормальної дипломатичної діяльності в Україні.
Що робити далі
Україна вже запропонувала допомогу катарським колегам і закликає держави Перської затоки висловити позицію дипломатично та публічно. Експерти з міжнародного права й аналітики наголошують: реагування має бути не лише в словах — потрібні офіційні ноти, розслідування, посилення безпеки дипломатичних об’єктів і координація на рівні ООН та інших платформ.
Ситуація ставить перед партнерами просте питання: чи перетворять вони свої заяви про підтримку на конкретні кроки, які убезпечать дипломатичні канали та збережуть роль посередників у складних процесах обміну та гуманітарної допомоги?
