Коротко
На полях Мюнхенської конференції з безпеки міністр оборони Фінляндії Антті Гяккянен сказав очевидне, але важливе: Росія активно нарощує військову інфраструктуру в Арктиці й уздовж фінського кордону. Це не емоційний сигнал — це стратегичне розміщення сил, яке змінює баланс у Північній Атлантиці та має прямі наслідки для колективної безпеки в Європі.
Що саме сказав міністр
«Значна частина найбільших стратегічних можливостей Росії в галузі ядерної зброї, підводних човнів і далеких бомбардувальників зосереджена в районі Кольського півострова.»
— Антті Гяккянен, міністр оборони Фінляндії (інтерв'ю Euronews, Мюнхенська конференція)
Гяккянен наголосив, що Арктика має «критичне» значення для європейської оборони і що необхідно посилити спостереження та можливості стримування в регіоні.
Що відбувається на Кольському півострові
Кольський півострів — логістичний і стратегічний хаб для Північного флоту РФ: тут базуються атомні підводні човни зі стратегічними балістичними ракетами, багатоцільові субмарини, надводні кораблі та берегові ракетні комплекси. Окрім цього, у регіоні діють підрозділи морської авіації, дальньої авіації, системи ППО (включно із С-300/С-400) та арктичні мотострілецькі бригади. Таке розміщення дає Росії можливість оперативно виходити у Баренцове море й Північну Атлантику — а отже, впливати на морські маршрути та стратегічне ядерне стримування.
Реакція Фінляндії та її кроки
Фінляндія не чекає. У травні 2025 року країна завершила перші 35 км огорожі висотою 4,5 м на кордоні з Росією. У відповідь на загрози відновлено оборонне планування НАТО на Крайній Півночі та запущено посилену систему спостереження — «Арктичний вартовий». Гяккянен також зазначив, що фінські збройні сили «цілком арктичні» і готові передавати досвід союзникам.
Крім того, політичний контекст підкріплюється рішеннями: 10 січня 2026 року Фінляндія остаточно вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, а наприкінці 2025-го уряд попереджав про можливі переміщення російських військ до кордонів НАТО у разі певних сценаріїв мирних переговорів щодо України.
Чому це важливо для України
Фокус на Арктиці — не локальна історія. Посилення російської присутності на Кольському півострові збільшує потенціал довготривалого стратегічного тиску на сусідів і морські комунікації, які важливі для постачань і стратегічної мобільності альянсу. Для України це означає кілька реалій:
- Потрібна ширша координація з союзниками щодо морської розвідки і протидії підводним загрозам.
- Інвестиції в системи спостереження й протикорабельну, протипідводну оборону стають пріоритетом.
- Розвиток арктичної експертизи у партнерів (наприклад, Фінляндії) — це цінний ресурс для побудови стійкіших оборонних ланцюгів.
Аналітичний висновок
Слова міністра Гяккянена підтверджують очевидну тенденцію: Москва повертає Арктику в центр своїх стратегічних розрахунків. Це не одноденний сплеск — це послідовна робота з нарощування сил і інфраструктури. Відповідь Європи та НАТО — не тільки демонстрація присутності, а й системні інвестиції в розвідку, протидію підводним і повітряним загрозам та обмін арктичним досвідом між союзниками. Для України ключове — відстежувати ці процеси як частину ширшого безпекового середовища і напрацьовувати практичну взаємодію з партнерами, щоб мінімізувати ризики і підсилити спроможність ЄС і НАТО у північному напрямку.
«Фінські сили цілком арктичні — ми готові ділитися досвідом для кращого захисту регіону.»
— Антті Гяккянен, міністр оборони Фінляндії
Декларації вже почали перетворюватись на конкретні кроки. Наступний тест — чи зможуть партнери поєднати спостереження, політику і ресурси так, щоб стримування в Арктиці стало реальним, а не номінальним.
