Словаччина постачає Україні боєприпаси «у мільйонах одиниць, і ця кількість зростатиме» — так президент країни Петер Пеллегріні описав ситуацію журналістам після саміту Бухарестської дев'ятки 13 травня. Ключове слово у його формулюванні: комерційна основа.
Зброя як бізнес, не як допомога
Словаччина давно розмежувала два поняття: державна військова допомога — і експорт продукції оборонної промисловості. Прем'єр Роберт Фіко заблокував перше ще у 2023 році, урочисто пообіцявши виборцям «жодної кулі зі складів держави». Але друге — не просто дозволив, а заохочував.
За даними Kyiv Post із посиланням на аналітику Oxford Economics, у 2024 році словацький оборонний експорт сягнув €1,15 млрд — приблизно 1% ВВП країни. Це вдвічі більше, ніж у 2023-му, і в десять разів більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. За темпами зростання частки зброї в загальному експорті Словаччина випередила США, Польщу та Чехію.
«Це не підтримка війни, а підтримка торгівлі»
— міністр оборони Словаччини Роберт Калінак на відкритті артилерійського заводу
Портал SME оцінює, що у 2025 році оборонний експорт може становити від 1,7 до 2% ВВП — рекордний показник в історії країни. За словами Пеллегріні, оборонна галузь вже формує близько 3% ВВП, і Словаччина планує планомірно нарощувати витрати на оборону протягом наступних десяти років відповідно до вимог НАТО.
Що Пеллегріні сказав про Україну — і чому це важливіше за цифри
Президент Словаччини назвав Україну «натхненням щодо того, як озброїти словацькі Збройні сили» — і це не дипломатична ввічливість. За його словами, українські військові накопичили унікальний досвід сучасної війни, який може бути корисним сусіднім країнам. Паралельно Словаччина вже запустила виробництво безпілотників для перехоплення інших дронів і посилює протиповітряні можливості.
На полях того ж саміту президент України Володимир Зеленський підтвердив нові угоди у форматі Drone Deals — у тому числі з фінською стороною, з якою наразі готується окрема угода. Словаччина у цьому процесі — не аутсайдер.
Парадокс, який обидві сторони вважають нормою
Заступник міністра оборони Словаччини Ігор Мелічер пояснив логіку уряду Politico прямо: «Уряд пообіцяв громадянам, що не надішле жодної кулі зі складів держави до України — і дотримується цього». Але приватний бізнес, що виробляє і продає зброю — це, за його словами, інша категорія.
Для пересічного словака різниця виглядає технічною. Для українського солдата, який отримує словацькі снаряди, — несуттєвою. Для економіки Словаччини — дуже вигідною: десятикратне зростання за три роки — це не кон'юнктура, це структурна зміна промисловості.
Питання не в тому, чи зупинить Фіко комерційні поставки — він не може цього зробити без руйнування власної позиції «за бізнес і зайнятість». Питання в іншому: якщо Словаччина нарощує виробництво і встановлює рекорди експорту, а Пеллегріні відкрито говорить про зростання — коли комерційна логіка змусить переглянути і саму заборону на державні поставки?
