Те, що в Харкові, Одесі чи Львові вже давно стало звичним — звуковий сигнал через міську систему оповіщення щодня о 09:00 — досі не мало загальнонаціонального правового підґрунтя. Кабінет міністрів це виправив.
Традиція без механізму
Щоденну хвилину мовчання о 09:00 запровадив президентський указ №143/2022 від 16 березня 2022 року — для вшанування пам'яті всіх, хто загинув унаслідок збройної агресії Росії. Але сам указ не прописував, як саме про неї оголошувати на всю країну. Одні міста підключали сирени, інші — ні. Єдиної практики не існувало.
Тепер Кабмін офіційно дозволив використовувати системи оповіщення для цієї мети. Щодня о 09:00 через них оголошуватиметься загальнонаціональна хвилина мовчання.
«Формуємо нову культуру пам'яті. Щоденна хвилина мовчання — важлива її складова і прояв нашої поваги до полеглих Захисників і Захисниць, цивільних громадян».
— прем'єр-міністерка Юлія Свириденко
Не тільки війна
Системи оповіщення також дозволили використовувати під час всеукраїнської акції «Запали свічку» — вона щороку проходить у четверту суботу листопада на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Тобто рішення стосується не лише воєнного контексту — воно закладає ширшу інфраструктуру державної пам'яті.
Парадокс сирени
Системи оповіщення в Україні асоціюються з небезпекою — повітряною тривогою, евакуацією. Держава свідомо перепрофілює той самий звуковий канал для протилежної функції: не «рятуйся», а «зупинись і згадай». У деяких містах — Харкові, Одесі, Кропивницькому, Хмельницькому, Львові — сигнал через міську систему оповіщення під час хвилини мовчання вже транслювався. Решта країни підключається тепер.
Питання, яке лишається відкритим: чи не розмиє регулярне використання сирен у «мирній» функції їхній рефлекторний ефект — ту миттєву реакцію, на яку розраховує система оповіщення в реальній загрозі? Відповідь з'явиться, якщо практика стане масовою, а психологи отримають достатньо даних.
