Коротко
Інтерв'ю Дональда Трампа Financial Times перетворило питання безпеки Ормузької протоки на публічну вимогу до союзників — від Європи до Китаю. Це не просто геополітика нафтових маршрутів: у контексті війни в Україні будь-яке відволікання зусиль Вашингтона має прямі наслідки для санкційного та дипломатичного тиску на Москву.
Що сказав Трамп
«Цілком доречно, щоб люди, які користуються перевагами протоки, допомагали забезпечити, щоб там не сталося нічого поганого… Якщо не буде відповіді або якщо вона буде негативною, я думаю, що це буде дуже погано для майбутнього НАТО»
— Дональд Трамп, президент США (інтерв'ю Financial Times)
Він прямо закликав Францію, Велику Британію, Японію, Південну Корею та Китай «приєднатися до командних зусиль», називав можливу допомогу «будь-що» — від мінних тральщиків до сил, які можуть діяти уздовж іранського узбережжя. Трамп також пов'язав це з планами поїздки до Пекіна.
Чому це важливо для України
Ормузька протока — стратегічна артерія: через неї проходить близько п'ятої частини світової нафти й значна частина ЗПГ. Пріоритизація заходів на Близькому Сході може відволікати дипломатичну та військову увагу США від Європи й питання стримування Росії. Як пише Financial Times, посилення загострення на Близькому Сході може знизити тиск на Москву і навіть привести до послаблення санкцій — оцінки називають цифри в районі $10 млрд вигоди для РФ, про що говорив президент України.
Технічні деталі і ставка союзників
Трамп звернув увагу на те, що у європейських флотів більше мінних тральщиків, ніж у США, і намагався перевести відповідальність за операції на тих, хто економічно залежить від протоки. Це аргумент не лише про ресурси, а й про політичний тиск: якщо Європа та інші сплатять ціну за безпеку, зміниться розподіл відповідальності всередині НАТО.
Що кажуть експерти
Аналітики FT та регіональні експерти звертають увагу: поєднання американської політики з реальними зовнішньополітичними інтересами КНР і ЄС створює простір для торгу, де безпека маршрутів може стати платою в ширшій грі впливу. LIGA.net ставила питання, чи не перетвориться Європа на гравця, який мусить жити з менш надійними гарантіями від США.
Наслідки та сценарії
Найменш бажаний для України сценарій — коли зусилля навколо Ормузкої протоки відволікають санкційний та дипломатичний тиск на Росію, даючи Кремлю простір для економічного відновлення. Більш вірогідний сценарій — часткова мобілізація міжнародних ресурсів з ухилом до багатосторонніх операцій під американським лідерством, що збереже загальний курс, але розтягне увагу партнерів.
«Послаблення санкцій може дати Росії близько $10 млрд»
— Володимир Зеленський, президент України (за цитатою FT)
Що далі
Тепер хід за союзниками: декларації повинні перетворитися на конкретні кроки, які не зменшать тиск на Москву і не послаблять санкційну архітектуру. Для Києва ключове завдання — тримати тему санкцій та оборонної допомоги в полі пріоритетів партнерів, навіть якщо дипломатичні ресурси тимчасово переорієнтуються на Близький Схід.
Питання, яке лишається: чи вдасться партнерам знайти баланс між безпекою енергетичних шляхів і незмінністю політики стримування щодо Росії? Від цього залежить не лише стабільність ринків, а й стратегічна підтримка України.
