Усе, що відбувалося у Франції навколо G7, можна без перебільшення назвати вищим рівнем віртуозності французької дипломатії в кращих традиціях Людовіка XIV — короля-Сонце ☀️, який власне цю дипломатію і розвинув до такого рівня. Коли він казав, що «Держава — це я», то це не про надмірну гординю, це про відповідальність за тих, хто від тебе залежить, і про усвідомлення цієї відповідальності.
Макрон не закусив губу в образі на невігластво Трампа, а зробив точнісінько так, як завжди робив Людовік XIV, — він «помстився» невігласу велично, велично своєї країни, заступившись за іншу велич — велич духу українського супротиву. Нагадавши і Трампу, і своїм співвітчизникам, і всьому світу, що якщо цьогоріч США святкують 250 років своєї незалежності, то це тому, що саме у Франції міністр закордонних справ Людовіка XVI, графа де Верженна, переконав короля підтримати американців у їхній війні за незалежність.
6 лютого 1778 року, за переговорів, у яких ключову роль відіграв Бенджамін Франклін, Франція підписала зі Сполученими Штатами два договори — про союз та про дружбу і торгівлю, — надавши молодій республіці суттєву військову, фінансову та морську підтримку. А 20 березня 1778 року Людовік XVI урочисто прийняв американських комісарів у Версалі. І хто знає, як склалася б доля США, якби не те доленосне рішення, ухвалене 250 років тому.
Макрон нагадав Трампу про цей епізод історії під час вечері. Як прокоментували французькі медіа, у Версалі стільки золота, що тільки воно і здатне переконати Трампа під вмілий акомпанемент слів Макрона.
Задоволений Трамп у Версалі. Чого тільки не робить Макрон, щоби дотиснути Трампа і перехопити на бік Коаліції охочих.
Прогулянка Трампа по Версалю з подружжям Макрон.
Оксана Мельничук — спецкор. Франція
