У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тихі домовленості
Президент Володимир Зеленський пояснив, що проведення нових переговорів у тристоронньому форматі (Україна–РФ–США) ускладнене через позиції Москви та Вашингтона щодо локацій і безпеки. Це не риторика — це практична перепона, яка відсуває рамки можливих домовленостей і впливає на гарантії для України.
Чому переговори затримуються
За даними LIGA.net та коментарями Зеленського в телемарафоні, головні причини затримки такі: по-перше, через ескалацію на Близькому Сході американська сторона обережна у виїздах за кордон з огляду на безпекову складову. По-друге, Росія готова зустрічатися в Туреччині чи Європі, але наполягає на тому, щоб не проводити зустрічі в США. У сумі це дає відчуття, що Україна змушена виступати дипломатичним майданчиком і координатором, а не зацікавленою стороною, яка диктує умови.
"Ми щодня розмовляємо з американською стороною. Наша переговорна група розмовляє зі своїми візаві. Але, тим не менш, у нас є ця складність... відчуття таке, що ми медіатори в цьому процесі, а не сторона у війні."
— Володимир Зеленський, президент України
Позиції сторін: коротко
США: через ризики, пов'язані з конфліктом на Близькому Сході, США обмежують поїздки власних представників, що ускладнює формат, де ключова сторона має приїхати до нейтральної локації.
Росія: готова брати участь у зустрічах «всюди, але тільки не в Америці», за словами президента, що ставить додаткові географічні умови.
Україна: офіційно готова зустрічатися будь-де — у Європі (Туреччина, Швейцарія) або на Близькому Сході — і наполягає на тристоронньому форматі заради повноти домовленостей.
"Ну, зрозуміло: чим більше у світі подій – тим проблемніше нам."
— Кирило Буданов, керівник Офісу президента (член української переговорної делегації)
Факти, які важливо пам'ятати
Останні зустрічі, про які відомо публічно, проходили 21–22 березня у США за участі української та американської сторін, але без представників РФ. Уже 24 березня президент Зеленський констатував, що через позицію Росії немає істотного просування до завершення війни. Аналітики також звертають увагу, що фокус уваги партнерів може зсуватися через нові міжнародні кризи, а це зменшує оперативні шанси на домовленості.
Що говорять партнери
Як повідомляють Укрінформ і медіа, американські політики публічно озвучують різні підходи до гарантій безпеки. Наприклад, сенатор США Марко Рубіо (Marco Rubio) у дискусіях наголошує, що гарантії можуть бути предметом домовленості після завершення воєнних дій, і заперечує твердження, що США вимагають від України поступок на Донбасі в обмін на гарантії. Цю дискусію також детально висвітлювало Axios під час обговорення на рівні G7.
Наслідки для України
Коротко: затримка переговорів означає, що питання гарантій і політичного врегулювання відкладаються, а отже — пролонгується невизначеність. Водночас є й можливість: якщо Київ збереже єдність із західними партнерами і напрацює реалістичні форматні рішення (наприклад, переговори в нейтральній Європі або Туреччині), це може зберегти переговорний процес у життєздатному вигляді.
Висновок
Україна робить кроки, щоб зустрічі відбулися — позиція ясна: бути готовими зустрічатися будь-де. Але рішення залежить від балансу безпекових ризиків і політичної волі партнерів. Тепер хід за ними: чи перетворять заяви на конкретні кроки й механізми безпеки — ключове питання для майбутнього переговорного процесу та для кожного українця.
Джерела: інтерв'ю президента у телемарафоні, LIGA.net, Укрінформ, повідомлення Axios.
