За поточних обставин Україна для свого виживання повинна якось вирішити “московське питання”. Але нам не треба нікого знищувати чи поглинати. Якщо ми хочемо жити, нам треба знешкодити московську імперію, домогтися її роззброєння, і, бажано, демонтажу. Бо ця імперія, скільки існуватиме, стільки і прагнутиме підкорення або знищення України.
Це — надзавдання, успішне виконання якого потребує глибокого розуміння того, з чим ми маємо справу.
“Perseverantia meliore scitu digna”, або “наполегливість, гідна кращого застосування”
Цю фразу приписують Публію Корнелію Тациту (римський історик і політик, бл. 56 — бл. 117 р. від Р.Х.). Сьогодні ці слова — практично крилатий ідіоматичний вислів, який дуже точно описує довготривалу, патологічну і згубну впертість. У сучасній англійській звучить як “perseverance worthy of a better cause”. Така впертість буває притаманна політиці тих чи інших держав. Найбільш виражений приклад — політика москви щодо “українського питання”.
Колективний психопат
Наполегливість кремля у прагненні “вирішення українського питання” насправді має ознаки колективної психічної патології. Щоправда, термін “колективна психопатологія” не є назвою окремої офіційної академічної дисципліни. Немає кафедр і дипломів. Але цей термін широко використовується як міждисциплінарний концепт у соціальній антропології, психіатрії, політології та філософії.
Симптоматика колективної психопатії є наявною, адже значна частина моск. суспільства або велика група (“критична маса”) особин демонструє ознаки психічних розладів, які зазвичай притаманні окремим індивідам:
- Масові істерії та психози — хибні переконання та деструктивні емоції поширюються “вірусно” через емоційне зараження великих груп людей.
- Колективна травма — патологічні реакції цілого суспільства на катастрофічні події минулого, що викривлюють колективну пам'ять та ідентичність.
- Індукція “організованого божевілля” (індукований психоз) та масової деструктивної поведінки через тотальну пропаганду.
- Деіндивідуалізація — втрата особистої відповідальності та моральних обмежень людиною у великих групах (зокрема, у війську).
Кремлівське керівництво, судячи з усього, теж перебуває в міцних обіймах цієї колективної психопатії. Уся московія фактично є одним великим колективним психопатом.
Пояснення у ключових суміжних галузях науки
Наукова база для досліджень колективної московської психопатії має включати, наприклад, такі напрямки, як:
- Психологія натовпу (сrowd рsychology), що вивчає, як індивіди втрачають самоконтроль і діють під впливом “колективного розуму”, чи скоріше, “колективного безумства”.
- Соціальна психіатрія, що розглядає психічне нездоров'я в контексті соціальних структур.
- Теорія і практика “заборонених” методів впливу на масову свідомість, що розроблялися в СРСР і у гітлерівській Німеччині, і які й досі використовуються на москві.
Цей список можна і треба розширювати.
Що з цим усім робити?
Відповідь одна — говорити зі світом. Світ має глибоко усвідомити, що московити як народ, як держава, як імперія, проявляють егоїзм, повну відсутність емпатії, безсердечність. Вони безсоромно маніпулюють, зневажають міжнародне право, норми та цінності. Ми повинні показувати аморальність московитів, їхню нездатність до каяття, їхню токсичну та руйнівну поведінку, притаманну справжньому психопатові, з його ірраціональними рішеннями, жорстокістю, тотальною брехнею та використанням людей як інструментів.
Треба наполегливо пояснювати, на всіх доступних міжнародних майданчиках, що московія є одним великим колективним психопатом. Небезпечним — так, дуже небезпечним, але все одно психопатом. А з психопатом не ведуть перемовин, не розвивають бізнес, не укладають угод. Його ізолюють від суспільства і піддають примусовому лікуванню, щоби нікому не нашкодив.
Для України життєво важливо, щоби світ нарешті це усвідомив.
