Що сталося
Міжнародний олімпійський комітет дозволив українському скелетоністу та прапороносцю Владиславу Гераскевичу вшанувати пам’ять загиблих атлетів на ХХV зимових Олімпійських іграх у Мілані–Кортіні, але заборонив використання так званого «шолома пам’яті». Про це повідомляє УНН з посиланням на Національний олімпійський комітет України.
Чому шолом заборонили
МОК наголосив, що екіпірування спортсменів має залишатися нейтральним і не містити політичних чи інших повідомлень — позиція, прописана в Олімпійській хартії. У практичному сенсі це означає обмеження окремих символів чи меседжів під час офіційних змагань.
"Екіпірування спортсменів має залишатися нейтральним і не містити політичних чи інших повідомлень"
— Міжнародний олімпійський комітет
Альтернатива і реакція України
Гераскевичу запропонували менш контрастні форми вшанування — наприклад, чорну пов’язку або стрічку без написів. На Іграх також облаштовано спеціальні місця скорботи та молитовні кімнати для учасників.
"Такі дії є критично важливими для донесення правди до глобальної аудиторії"
— Володимир Зеленський, президент України
Національний олімпійський комітет України звернувся до МОК із проханням дозволити Владиславу Гераскевичу виступати на Іграх — одночасно тривають переговори про форму вшанування.
Контекст: інформаційна боротьба й подвійні стандарти
Це рішення МОК треба читати не лише як застосунок правил щодо екіпірування, а й через призму інформаційної боротьби. Центр протидії дезінформації зафіксував чергову хвилю фейків проти українців на тлі Олімпіади: «російські пропагандисти поширили фейковий телесюжет, замаскований під матеріал канадської телекомпанії CBC, стверджуючи про "неадекватну поведінку" українських спортсменів», — йдеться в повідомленні Центру.
"Російські пропагандисти поширили фейковий телесюжет, замаскований під матеріал канадської телекомпанії CBC"
— Центр протидії дезінформації
Паралельно увагу привернув випадок італійського сноубордиста Роланда Фішналлера, який виступив у шоломі з російським триколором; МОК не застосував дисциплінарних заходів щодо нього. Така невідповідність рішень живить нарратив про подвійні стандарти й посилює інформаційні ризики для України.
Що далі і чому це важливо
Технічною стороною питання керує інституція — МОК та її правила. Політичною — те, як світ сприймає наш меседж у момент, коли увага глобальної аудиторії сфокусована на Іграх. Для української сторони важливо не лише наполягати на символіці, а й використовувати доступні канали: офіційні звернення, міжнародні медіа, партнерські делегації, а також майданчики поза ареною (інтерв'ю, прес-конференції, меморіальні події), де меседж не суперечитиме нормам МОК, але залишатиме чіткий слід у світовій публіці.
Висновок
Рішення МОК — не лише про один шолом. Це про те, як правила міжнародних організацій перетинаються з інформаційною війною та дипломатією. Наступний крок — чи перетворяться апеляції Національного олімпійського комітету на поступки, чи Україна посилить присутність у медіапросторі іншими способами. У будь‑якому разі важливо діяти зважено: зберегти моральний меседж і водночас не втратити аргументи у міжнародних інституціях.
