Влада Сербії внесе поправку до проєкту бюджету на 2026 рік, яка дозволить за необхідності націоналізувати компанію "Нафтна індустрія Сербії" (NIS), підконтрольну російському Газпрому. Про це розповіла голова Народної скупщини (парламенту) Сербії Ана Брнабіч в інтерв'ю Євроньюс Сербія.
За її словами, вона особисто не підтримує це рішення, але воно необхідне для енергетичної безпеки країни.
"Я не націоналізувала б NIS саме тому, що я економічний ліберал. Я вважаю, що націоналізація – це неправильний шлях, бо вона відкриває скриньку Пандори. Одного разу націоналізуєте – і щоразу легше сказати: є підстави, давайте я це націоналізую."
– заявила вона.
Роль президента Вучича
Брнабіч підкреслила, що всі ключові рішення в цій кризі приймає президент Сербії Александр Вучич, який є єдиним, хто має достатній політичний вплив для вирішення питання з Росією та іншими сторонами.
Контекст
NIS, друга за величиною компанія Сербії, з початку 2025 року опинилася під загрозою американських санкцій. Попередній президент США Джо Байден запровадив санкції проти NIS з відстрочкою для повного виходу Газпром нафти зі складу акціонерів.
На момент запровадження санкцій частка Газпром нафти становила 50%. У лютому компанія повідомила про скорочення до 44,85%. Водночас Газпром збільшив свою частку з 6,15% до 11,30%, а у вересні передав акції іншій компанії групи – акціонерному товариству "Інтеллідженс" з Санкт-Петербурга. Ще 29,87% акцій NIS належить Сербії, решта – міноритарним акціонерам.
Цих змін виявилося недостатньо, і на початку жовтня санкції проти NIS набули чинності.
