Що сталося
Вихованці столичного футбольного клубу «Локомотив», спорткомплекс якого був зруйнований 23 січня 2024 року під час російського обстрілу, особисто передали футбольний м'яч президенту FIFA Джанні Інфантіно. Інформацію оприлюднило Міністерство закордонних справ України, посилаючись на повідомлення УНН.
«Сьогодні вихованці київської футбольної академії “Локомотив” передали Президенту ФІФА Джанні Інфантіно футбольний м'яч. Ці діти хочуть грати, жити, мріяти без страху»
— Міністерство закордонних справ України
Символіка жесту і головна вимога
Подарований м'яч — не сувенір, а послання: діти просять захисту і чіткої позиції від міжнародних футбольних інституцій. У зверненні вихованці наголосили на принципах fair play і прямо пов'язали їх із відповідальністю організаторів змагань у контексті триваючої агресії.
«Чесна гра — це повага до суперників, правил і всіх учасників змагань. Росія не поважає ці правила. Ми просимо вас підтримати дітей України, які хочуть грати у футбол і жити без страху»
— вихованці ФК «Локомотив»
Реакція і драматургія на міжнародній арені
У публічних заявах президент FIFA визнавав готовність «обговорити» питання можливого повернення російських команд до міжнародних турнірів. Такі слова підсилюють занепокоєння української сторони, яка вимагає, щоб спорт не став інструментом реабілітації агресора.
«Ці діти хочуть грати, жити, мріяти без страху»
— Глен Мікалеф, представник Єврокомісії (за даними МЗС)
Українські футбольні інституції та МЗС реагують одностайно: УАФ закликала не повертати Росію до змагань поки триває війна, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголошував на людських втратах — майже 700 дітей, які більше не зможуть грати через бойові дії. Це підсилює аргументацію Києва проти будь‑якої поспішної реінтеграції.
Контекст: спорт, відповідальність, репутація
Питання не лише про видовищність або рейтинги. Глобальні футбольні органи стоять перед вибором між тиском на аполітичність і ризиком sportswashing — використанням спорту для політичної та репутаційної реабілітації держави‑агресора. Жест дітей з Києва напинає цю дискусію у площину етики та безпеки молодих спортсменів.
«Футбольний м’яч може нести надію. Цей м’яч із Києва — про спільну відповідальність за майбутнє цих дітей та усього українського спорту»
— Міністерство закордонних справ України
Що далі
Факт передачі м'яча робить очевидним: справа вже не лише дипломатична, а й публічна — це жест, який закликає FIFA врахувати голоси дітей, національних федерацій і партнерів. Наступні кроки — чи вистачить у міжнародних інституцій політичної волі відстояти принципи відповідальності, а не швидкої реінтеграції? Відповідь вплине не лише на репутацію футболу, а й на можливість безпечного дитинства для українських спортсменів.
