У ніч на 15 червня Росія завдала удару по Національній кіностудії імені Олександра Довженка в Києві. За попередніми даними, об'єкт у Шевченківському районі отримав щонайменше два влучання. Спалахнула пожежа у костюмному цеху — і разом з нею зникла колекція, яку студія збирала майже сто років.
Що згоріло
Генеральний директор кіностудії Андрій Дончик в ефірі «Сніданок з 1+1» повідомив про масштаби втрат: близько 100 тисяч костюмів і приблизно три мільйони одиниць одягу та реквізиту знищено повністю. Серед них — козацькі строї, одяг, пошитий для образу Богдана Хмельницького, та артефакти, які використовувались у десятках знакових українських фільмів.
«Це унікальна колекція, і вона знищена повністю. Пропали козацькі костюми, одяг Богдана Хмельницького, численні історичні артефакти. Все це зберігалося саме тут».
Андрій Дончик, генеральний директор Національної кіностудії імені Довженка
Пошкодження зафіксовані майже по всій території студії — не лише в костюмному цеху. Окремо під загрозою опинився кіноархів.
Студія, якій — майже сто років
Кіностудію засновано 1928 року. За наступні десятиліття тут знімали «Землю» Олександра Довженка, «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, «У бій ідуть одні «старі»» та «За двома зайцями». Стрічка «Райдуга» 1944 року здобула «Оскар». Фільми студії входять до програм кіношкіл США, Канади, Франції та Японії. Костюмна колекція формувалась паралельно з цією історією — кожна велика картина залишала тут частину свого гардеробу.
Це вже не перший удар по об'єкту: раніше, під час масованого обстрілу Києва, вибухова хвиля пошкодила виробничі приміщення та будівлю готелю на території студії. Тоді обійшлося без пожежі. Цього разу — ні.
Культурна втрата в цифрах і без них
Міністерство культури готує офіційну оцінку збитків і документує наслідки для міжнародної фіксації. Віцепрем'єрка з гуманітарної політики Тетяна Бережна наголосила, що втрачена колекція мала не лише матеріальну, а й незамінну історичну цінність — вона відображала розвиток українського кінематографа впродовж кількох поколінь.
Важливо розуміти масштаб: три мільйони одиниць — це більше, ніж фонди більшості європейських театральних костюмерень разом узятих. Йдеться не про складські залишки, а про матеріал, який активно використовували під час зйомок фільмів, театральних постановок і культурних проєктів аж до останнього часу. Частина предметів не мала аналогів — виготовлена вручну для конкретних фільмів без документації, без копій.
«Росія продовжує навмисно атакувати не лише цивільну інфраструктуру та мирних жителів, але й культурні інституції, що зберігають українську ідентичність».
Тетяна Бережна, Міністерка культури України
Що далі
Остаточні цифри збитків з'являться після роботи спеціальних комісій. Архів кіностудії наразі під загрозою — його стан оцінюють окремо. Міжнародна фіксація руйнувань може стати частиною майбутніх репараційних позовів, однак механізм відшкодування збитків культурній спадщині досі не має чіткого юридичного прецеденту в міжнародному праві.
Якщо архів кіностудії не буде евакуйовано або захищено фізично до наступної масованої атаки, Україна ризикує втратити не лише костюми — а й плівки та документацію, які не можна замінити жодними грошима після перемоги.
