Тихі збитки й очевидні цифри
У 2025 році Міністерство культури зафіксувало, що внаслідок російської агресії було зруйновано або пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень зазнали 1640 пам’яток і 2446 об’єктів культурної інфраструктури. Ці числа — не абстрактна статистика: це школи мистецтв, клуби, бібліотеки та музеї, які формують локальну і національну ідентичність.
"У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури. Загалом від початку повномасштабного вторгнення зазнали руйнувань 1640 пам’яток культурної спадщини та 2446 об’єктів культурної інфраструктури."
— Міністерство культури України
Де втрати найбільші
Найбільше пошкоджень зафіксовано у Харківській області (344 пам’ятки), Херсонській (297), Одеській (182), Донецькій (175) та у Києві й Київській області (163). Також відзначають, що значна частина Луганської та частини Запорізької, Донецької й Херсонської областей перебуває в тимчасовій окупації — це ускладнює точний облік і, відповідно, планування відновлення.
Яка інфраструктура постраждала
Серед пошкоджених об’єктів культурної інфраструктури найбільше постраждали: клубні заклади — 1193, бібліотеки — 854, заклади мистецької освіти — 188, музеї та галереї — 136, а також театри й філармонії (50). Крім того, постраждали парки, заповідники, кіностудія в Києві та інші об’єкти, важливі для життя громад та культурної економіки.
Міжнародна реакція
4 грудня Комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу України і ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку під посиленим захистом. Це — важливий сигнал: міжнародна спільнота визнала ризики та надає інструменти для їхньої мінімізації, але захист потребує доступу й ресурсів для практичної реалізації.
"Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом."
— Комітет ЮНЕСКО
Чому це важливо для кожного
Руйнування культурної інфраструктури впливає не лише на естетику міського середовища: це втрата освітніх можливостей, економічних механізмів (туризм, креативні індустрії) і соціальної згуртованості. Реставрація вимагає не тільки грошей, а й безпеки, доступу до територій, професійних кадрів та міжнародної координації.
Експерти в сфері збереження спадщини наголошують: рішення ЮНЕСКО — крок уперед, але щоб воно мало ефект, потрібні оперативні інспекції, довгострокове фінансування та чіткі плани відновлення на місцях. Тимчасова окупація значної частини територій робить ці завдання ще складнішими.
Тепер хід за партнерами: чи перетворять міжнародні рішення та заяви на практичну допомогу — кошти, експертизу і доступ для відновлення — від яких залежатиме, наскільки швидко й гідно наша культура повернеться до життя?
