На пресконференції 29 вересня Марк Рютте сказав річ, яку легко пропустити на тлі звичних заяв про єдність. За його словами, зловмисні дії росії в «сірій зоні» можуть мати вплив, «а іноді вони мають очевидний вплив». Відповідь НАТО, за його словами, буває «видимою, іноді ні, не завжди публічною, не завжди "зуб за зуб"».
Що тут нове, а що ні
Заява про те, що росія не зламає єдність альянсу, — стандартна. Цікавіше визнання Рютте, що гібридні атаки не безкоштовні для НАТО. Диверсії та повторювані інциденти з дронами на східному фланзі, за його оцінкою, показали «еволюцію загрози». Тому альянс, як він сказав, посилює інтегровану протиповітряну та протиракетну оборону й «адаптує позицію проти безпілотників».
Для скептика тут очевидна проблема. Відповідь, яку не показують, неможливо перевірити. Рютте не навів жодного прикладу «невидимої» реакції, і зробити це він, імовірно, й не мав наміру. Тож читачеві лишається вибір: довіряти або питати, за якими ознаками про ефективність такої відповіді можна судити.
Логіка «розділити й відвернути»
Найпрактичніша частина виступу стосується мети атак. Рютте пояснив її так:
Вони хочуть розділити нас, щоб ми втратили фокус щодо України та почали обговорювати один з одним, що відбувається, чому і як це все поєднується.
Тобто ціль диверсій не лише інфраструктура чи повітряний простір, а й політичні суперечки між союзниками: чия це провокація, хто винен, чи варто реагувати жорстко. З цього Рютте виводить свою пораду: «зберігайте спокій» і підтримуйте Україну більше, а не менше.
Гроші як відповідь
Конкретика в його виступі одна: механізм PURL, за словами Рютте, подолав поріг у 10 мільярдів. Через нього американські постачання для України фінансують Канада та європейські союзники, зокрема Європейський Союз. Рютте окремо згадав і кредит ЄС на підтримку України.
Ця схема показова: Європа платить, США постачають. Ті, хто критикує НАТО за розрив між заявами й діями, отримали цифру, яку можна перевіряти. Але 10 мільярдів — це накопичена сума, а не темп. Рютте сам наголосив, що інвестиції треба продовжувати, щоб альянс був сильнішим «через два, три та п'ять років».
Що варто спостерігати
Якщо теза Рютте правильна, наступні інциденти з дронами не призведуть до публічних сварок між столицями щодо підтримки Києва. Якщо ж союзники почнуть сперечатися, чи не дорого коштує допомога Україні на тлі загроз удома, це означатиме, що сіра зона працює. Питання до альянсу просте: які показники, окрім заяв, покажуть, що «невидима» відповідь справді стримує?
