Коротко
На початок 2026 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 36 629 активних проваджень щодо невиплаченої заробітної плати — і це найвищий показник за останні п'ять років. У 2025 році відкрили близько 9,1 тис. нових справ (за даними реєстру — 9 174), при цьому понад половина цих проваджень досі не врегульована.
Що саме зафіксовано
Дані моніторингу, опубліковані Опендатабот, показують: проблема не одинична і має стабільну географію та галузевий профіль.
Найбільше проваджень у хімічній промисловості — понад 2 600 справ (≈29% від загальної кількості). Поруч — підприємства, що постачають електроенергію та газ. За формою власності 62% боргів припадає на приватний сектор, близько 25% — на комунальні підприємства та 13% — на державні структури.
Географічно ситуація найгірша у Дніпропетровській області — більше третини всіх проваджень (≈3 200). Також у списку регіонів з високими показниками: Івано‑Франківська (≈1 100), Сумська (897) і Львівська (770) області. Одночасно в деяких регіонах кількість проваджень мінімальна — прикладом є Луганщина (1 випадок) та Чернівецька область (4 випадки).
"У Єдиному реєстрі боржників зафіксовано понад 36 600 активних проваджень щодо невиплаченої заробітної плати."
— Opentadatabot (моніторинг реєстрів, дані на початок 2026 року)
Чому це важливо
Це не тільки статистика: зарплата — це життєвий ресурс для сімей. Зростання боргів підвищує ризики соціальної напруги, знижує купівельну спроможність і підважує податкові надходження до місцевих бюджетів. Для критичних галузей — хімії та енергетики — затримки виплат також здатні ускладнити логістику, технічне обслуговування та безпеку виробництва.
Контекст і тенденції
Минулий рік став найгіршим за п'ять років: відкриті у 2025-му провадження перевищили попередній антирекорд. Частина справ тягнеться ще з 2017 року; серед них — провадження щодо державного підприємства «Поліськгеодезкартографія», яке наразі перебуває в стані припинення діяльності.
Нагадаємо: станом на 6 серпня 2024 року в реєстрі було зафіксовано понад 34 000 проваджень, тоді як 1 872 компанії не виплатили заробітну плату. Динаміка показує, що питання системне і не обмежується окремими кризовими періодами.
Що може змінити ситуацію
Економісти та представники профспілок звертають увагу на кілька практичних кроків: посилення інспекцій праці, пришвидшення судових процедур щодо стягнення заборгованості, підтримка робочих, які залишаються без доходу, і робота з власниками підприємств для відновлення платоспроможності. Це комплекс заходів, який вимагає координації між центральною владою, місцевими адміністраціями та бізнесом.
Висновок
Ріст зарплатних боргів — сигнал не лише про проблеми окремих роботодавців, а про підвищений ризик для стабільності доходів українських родин і місцевих економік. Чи зможуть держава та ринок перетворити ці сигнали на конкретні інструменти захисту працівника та відновлення платоспроможності підприємств — ключове питання на найближчі місяці.
