Що сталося
У Харківській області внаслідок атаки дронів зупинилося видобування газу на одному з об'єктів групи Нафтогаз. Про подію повідомив голова правління компанії, Сергій Корецький.
"Впродовж усієї доби 24 лютого росія вчергове атакує газовидобувну інфраструктуру Нафтогазу. Удари завдано по об’єкту на Харківщині із застосуванням дронів. Атака триває. Зафіксовано пошкодження. Роботу обʼєкта зупинено. Відразу після завершення повітряної тривоги фахівці компанії спільно з підрозділами ДСНС зможуть приступити до ліквідації наслідків обстрілів"
— Сергій Корецький, голова правління Нафтогазу
За даними компанії, з початку року російські війська здійснили вже 26 атак на її об'єкти.
Чому це важливо
Нафтогаз забезпечує понад 80% внутрішнього видобутку газу в Україні; ключові потужності зосереджені на сході — Полтавська та Харківська області. Тому удари по таких об'єктах мають системний ефект: скорочення видобутку підвищує потребу в імпорті, тисне на держбюджет і створює ризики для опалювального сезону.
У 2025 році Україні довелося імпортувати майже 6 млрд куб. м газу саме через зниження внутрішнього видобутку після обстрілів — це пряма економічна плата за атаки на енергетичну інфраструктуру.
Наслідки та що робитимуть далі
Негайні наслідки — зупинка виробництва на об'єкті та необхідність аварійно-відновлювальних робіт після завершення повітряної тривоги. До робіт залучать бригади Нафтогазу та підрозділи ДСНС.
Серед середньострокових ризиків — подальше скорочення видобутку, зростання імпортних закупівель і більші витрати бюджету на енергонезалежність. Енергетичні аналітики та державні експерти звертають увагу: захист критичної інфраструктури (ППО, диверсифікація мереж, прискорений ремонтний фонд) — ключовий інструмент для мінімізації таких ударів.
Факти з контекстом: атака по об'єкту в Харківській області — частина серії з 26 випадків пошкодження активів Нафтогазу від початку року; у 2025 році це вже позначилося на структурі постачання газу країни.
Фахівці Нафтогазу та рятувальники працюють, аби мінімізувати наслідки. А питання, яке лишається після чергової атаки: чи вдасться прискорити захист і ремонти так, щоб втрати виробництва не стали додатковим тягарем для економіки та громадян?
