Вночі 15 червня під час масованої атаки на Київ хтось спустив у метро двоспальне надувне ліжко. Соцмережі вибухнули — хтось сміявся, хтось обурювався. Але поки тривала дискусія про правила поведінки в укритті, за кадром лишилося інше: система укриттів столиці ніколи не була розрахована на реальну потребу.
Що заборонили і що дозволили
КП «Київський метрополітен» оновило рекомендації: великі туристичні намети та надувні матраци — небажані, бо займають надто багато місця. Натомість пасажирам радять каремати та спальні мішки. 46 підземних станцій офіційно працюють у цілодобовому режимі укриттів.
«Закликаємо утриматися від використання великогабаритних речей, зокрема наметів і надувних матраців, які можуть заважати іншим»
— пресслужба КП «Київський метрополітен»
У КМДА підтримали позицію метрополітену: громіздкі речі зменшують місткість укриттів. На сайті Київради вже зареєстрована петиція про формальну заборону такого майна. Заступник начальника метро Дмитро Пінчук заявив про «готовність обговорювати» питання — без конкретних термінів чи рішень.
Проблема не в матрацах
За даними «Судово-юридичної газети», в Україні налічується близько 62 тисяч об'єктів цивільного захисту — але їхньої місткості вистачає приблизно для половини населення країни. Прямої законодавчої заборони на намети чи матраци немає: постанова КМУ вимагає лише не блокувати проходи й евакуаційні шляхи та забезпечувати розміщення максимальної кількості людей.
Окремо — якість самих укриттів. Як з'ясувало «Слідство.Інфо», лише 32 із 52 підземних станцій київського метро реально захищають від обстрілів і радіації. Решта — зокрема станції Оболонського, Подільського районів і лівого берега — збудовані на глибині до 10 метрів і до захисних споруд цивільного захисту юридично не належать.
На піку нічних бомбардувань у 2025 році в підземці ховалося кілька десятків тисяч людей. За даними метрополітену, в ніч проти 21 липня там перебувало близько 25 тисяч — менш ніж 1% киян. Тобто переважна більшість мешканців або залишається вдома, або не має куди йти.
Депутатка, яка назвала речі своїми іменами
Депутатка Київради Семенова публічно зауважила: у ситуації з наметами винні не люди, які їх принесли, а київська влада — яка на п'ятому році повномасштабного вторгнення не облаштувала комфортних і безпечних укриттів. Керівництво метрополітену, на її думку, ситуацію також не виправило.
- Підземні паркінги та приміщення бізнесу поступово долучаються до мережі укриттів — але потребують погодження з ДСНС
- Використання вагонів метро як додаткового простору гальмується через кадровий дефіцит і технологічні обмеження нічних «вікон»
- Частина укриттів, виявлених під час моніторингу омбудсмена, виявилася затопленою або зачиненою
Дискусія про намети зручна: вона перекладає відповідальність на самих містян і відволікає від питання, яке нікуди не зникає. Якщо Київ і далі нарощує мережу укриттів повільніше, ніж росте частота нічних тривог — наступного літа двоспальне ліжко в метро вже нікого не здивує. Питання в тому, чи з'являться до того часу альтернативи, або влада знову обмежиться рекомендацією взяти каремат.
