Що показало опитування
На початку 2026 року настрої бізнесу в Україні стали стриманіші, ніж рік тому — такою є головна знахідка щорічного опитування Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) серед 131 топменеджера членських компаній, яке проводили з 3 по 17 лютого 2026 року.
Частка тих, хто позитивно оцінює стан справ, впала з 40% до 32%, негативних оцінок стало більше — з 14% до 23%. Прогнози на 2026 рік також стали песимістичнішими: 39% очікують погіршення (29% роком раніше), а тих, хто вірить у покращення, стало менше — з 32% до 20%.
Чому так
Бізнес називає головною причиною погіршення атаки на енергосистему (82%), далі — нестачу кваліфікованих кадрів (78%) та війну й окупацію територій (66%). Важливий сигнал: рік тому удари по енергетиці були лише на четвертому місці — тепер це системний ризик, що впливає на планування, інвестиції та логістику.
"Цього року ми бачимо більш стримані оцінки і прогнози, що є зрозумілою реакцією на тривалі безпекові, енергетичні та економічні виклики"
— Анна Дерев'янко, виконавча директорка ЄБА
Фінансова картинка: ризики і запас міцності
Втрати бізнесу зросли: 20% компаній повідомили про збитки понад $10 млн (у 2025 — 16%). Разом із тим, 67% респондентів мають фінансовий резерв на рік і більше, що вказує на загальну платоспроможність більшості гравців.
Стійкість підтверджується й намірами: 76% компаній планують і далі працювати в Україні незалежно від перебігу бойових дій; лише 10% допускають перегляд присутності у разі затягування війни. Водночас 47% не очікують завершення бойових дій у 2026 році.
Контекст: хто опитаний і що ще треба знати
У вибірці — 131 топменеджер: 61% представляють компанії з іноземним капіталом, 39% — з українським; за розміром бізнесу — 41% середні, 37% великі, 22% малі. Окремо: у 2025 році в Україні розпочали процес банкрутства 780 компаній, найбільша з них мала оборот 7,7 млрд грн.
Що це значить для країни
Цифри говорять про дві речі одночасно. По-перше, безпекові ризики — особливо удари по енергосистемі — прямо впливають на бізнес-планування й знижують готовність інвестувати. По-друге, більшість компаній зберігають ресурси і намір працювати в Україні, що є маркером довіри і потенційної бази для відновлення після деескалації ризиків.
Висновок
Ситуацію можна описати як баланс між посиленими ризиками та помірною стійкістю бізнесу. Тепер питання за політикою та партнерами: чи перетворять вони цей запас міцності на інвестиції та захищені інфраструктурні рішення? Від цього залежатиме, наскільки швидко українська економіка зможе перейти від виживання до стійкого зростання.
