Коротко — що сталося і чому це важить
Bloomberg із посиланням на трейдерів пише, що китайські нафтопереробники після обмеження доступу до венесуельської нафти почали більш активно розглядати постачання з Канади як альтернативу. Це не просте переміщення танкерів — це сигнал про те, як санкції і військово-політичні дії змінюють логістику поставок енергоносіїв.
Чому Канадa — навіть якщо дорожче
За даними джерел Bloomberg, канадська нафта коштує приблизно на 8–9 доларів за барель більше порівняно з венесуельською Merey, що може відлякати частину переробників. Водночас ключовим фактором стає час доставки: з Ванкувера до Циндао — близько 17 днів, тоді як рейс з затоки Амуай у Венесуелі триває близько 57 днів. Для переробників зі зниженою чутливістю до ціни, але з потребою у стабільних поставках і швидкому обороті капіталу, це критичний аргумент.
"Запити Китаю щодо постачань з Канади зросли після останніх подій — постачальники шукають сорти, які за властивостями близькі до Merey, і можуть швидше дістатися до порту."
— трейдери, опитані Bloomberg
Що на плаву та які альтернативи
Трейдери повідомляють про близько 22 млн барелів венесуельської нафти, що нині перебувають у плавучих сховищах біля Малайзії та Китаю — цього вистачить приблизно на два місяці. Після вичерпання запасів імпортери змушені будуть шукати альтернативи: окрім Канади це можуть бути важкі сорти з Бразилії або мазут.
Серед постійних покупців венесуельської нафти Bloomberg згадує Shandong Chambroad Petrochemicals Co., Shandong Dongming Petroleum & Chemical Group та Sinochem Hongrun Petrochemical Co. Ці компанії тепер оцінюють компроміс між ціною, часом доставки та технічними вимогами до переробки важкої, високосірчистої сировини.
Наслідки для ринку і для України
Ця історія — приклад того, як політичні рішення (зокрема, блокада підсанкційних танкерів і затримання керівництва режиму) швидко трансформують ланцюги постачання. Для ринку це означає короткострокову премію за легкіші та ближчі поставки й потенційне перенаповнення пропозиції альтернативною важкою нафтою через кілька місяців.
Для України важливий сигнал іншого порядку: союзники демонструють спроможність переорієнтовувати енергопостачання під політичним тиском. Це підвищує значення координації санкцій і енергетичної дипломатії — інструментів, які вже довели свою дієвість у стримуванні автократичних режимів.
"Це приклад того, як швидка логістична переорієнтація може пом'якшити ефект санкцій і одночасно змінити економічні стимули для виробників."
— аналітики енергетичного ринку
Висновок
Ситуація з поставками венесуельської нафти після дій США (блокада танкерів 17 грудня 2025 року, захоплення керівництва режиму 3 січня та суд 5 січня) ставить перед ринком вибір: платити більше за швидкість і надійність або ризикувати перебоями й довгим ланцюгом постачання. Для України це нагадування, що енергетична та санкційна політика — це частина безпекової стратегії, де результати вимірюються не лише гучними заявами, а й переналаштуванням маршрутів й інвестицій у критичну інфраструктуру.
