Що сталося
Американська Chevron у понеділок, 23 лютого, підписала попередні рамкові угоди в Багдаді щодо можливого отримання контролю над родовищем «Західна Курна‑2», оператором якого нині є підсанкційний російський Лукойл. Про це повідомило Bloomberg.
"Рамкова угода передбачає обмін конфіденційними даними та встановлює умови ексклюзивного періоду переговорів щодо проєкту; Chevron має право вести переговори ексклюзивно протягом року"
— Bloomberg
Угода також передбачає тимчасове передання контракту Basra Oil з подальшою передачею Chevron після завершення переговорів і погодження умов нового контракту. Документи набудуть чинності тільки після схвалення Радою міністрів Іраку, а низка кроків залежить від дозволів, зокрема від Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Чому це важливо
«Західна Курна‑2» дає близько 480 000 барелів на добу — це приблизно 10% видобутку Іраку. Перехід оператора з підсанкційної компанії до західної нафтової компанії має кілька наслідків:
• Для ринку: зменшення статус‑кво пов’язаного з ризиком оператора може знизити геополітичну премію та вплинути на стабільність поставок.
• Для санкційної політики: успіх угоди залежить від того, як швидко і в якій формі OFAC погодить операційні кроки щодо активу, що належав компанії, яка потрапила під санкції в жовтні 2025 року.
• Для регіональних відносин: рішення іракського уряду показує прагнення зменшити залежність від компаній, які опинилися під міжнародним тиском, та перерозподілити активи на користь партнерів із вищою репутацією.
Наступні кроки та ризики
Рамкова угода дає Chevron ексклюзивне право на переговори на рік. Але це лише початок: остаточне оформлення контролю вимагатиме низки юридичних і політичних рішень — від затвердження в Багдаді до дозволів OFAC.
Ризики очевидні: іракська політика стабільна не повсюди, а будь‑яка затримка з дозволами США може ускладнити передачу. Крім того, технічна передача операційних повноважень у такому масштабі — це не лише юридичний процес, а й логістика, контракти з підрядниками та гарантії для місцевого персоналу.
Аналітики ринку енергії звертають увагу, що навіть у разі успіху зміна оператора не миттєво позначиться на обсягах видобутку — потрібен час на аудит, інвестиції та перехідне управління.
Що це означає для України
Хоч це і не безпосередньо наша історія, але сигнал важливий: західні компанії готові займати нішу, яку залишають підсанкційні гравці. Для України це частина ширшого тренду — ослаблення економічного впливу Кремля у світі й посилення ролі західних інвестицій у стратегічних секторах.
Висновок
Рамкові угоди Chevron — це більше ніж бізнес‑новина: це тест для іракської політики та американської санкційної машини. Якщо процес відбудеться швидко й прозоро, ринок отримає сигнал про переналаштування власності у міжнародному енергетичному секторі. Якщо ні — ми отримаємо ще один приклад того, як політика і регуляторика формують енергетичну реальність. Наступні місяці покажуть, чи переросте ця домовленість у реальний перерозподіл контролю над одним із ключових родовищ світу.
