Коротко
Після семи раундів голосування конкурсна комісія обрала двох фіналістів на посаду голови Державної митної служби: Руслана Даменцова та Ореста Мандзія. Обоє — детективи Національного антикорупційного бюро, які працюють у відомстві з 2017 року. Тепер остаточний вибір залежатиме від Міністерства фінансів і Кабінету міністрів.
Чому це має значення
Держмитниця фактично без постійного керівника вже понад чотири роки — після переходу Павла Рябікіна до Кабміну у листопаді 2021 року. За цей час посаду виконували тимчасово призначені керівники, а системні реформи й повноцінне управління залишалися фрагментарними.
У жовтні 2024 року президент підписав закон про перезавантаження Держмитниці, який змінив правила відбору керівника. 4 серпня 2025 року Кабмін запустив конкурс за участі українських і міжнародних експертів — до комісії ввійшли представники бізнесу та профільні міжнародні фахівці. Серед них: Андрій Єрашов, Дмитро Олійник, Олег Тимків, Арунас Адоменас, Девід Бернстайн і Куніо Мікурія.
Що дає присутність детективів у фіналі
Плюси: правоохоронний досвід кандидатів посилює антикорупційний мандат митниці — оперативні знання про механізми контрабанди, практичні навички розслідувань і розуміння механізмів ухиляння. Це сигнал для бізнесу та партнерів: боротьба з незаконними схемами виходить на рівень управлінського пріоритету.
Ризики: митниця — не правоохоронний орган у класичному розумінні; тут потрібні також управлінські навички, логістика, IT-реформи та співпраця з бізнесом. Поєднати оперативний підхід із системним менеджментом — головне завдання майбутнього керівника.
«Професійне керівництво митницею — це не лише жорсткі дії правоохоронців, а передусім стандарти, прозорі процедури та ефективне управління»
— Експерт з митної політики
Контекст для бізнесу й партнерів
Для приватного сектора і міжнародних донорів важливі не імена, а показники: скорочення контрабанди, стабільне надходження митних платежів, імплементація IT-систем і прозорі процедури. Саме на ці метрики звертатимуть увагу інвестори та міжнародні організації, представлені в комісії.
Що далі
Остаточне призначення залежить від Кабміну та Мінфіну — від їхнього бачення балансу між антикорупційною жорсткістю та управлінською реформою. Якщо переможе синергія правоохоронного досвіду з менеджерськими компетенціями, це може стати поштовхом до відновлення митниці як опори економічної безпеки країни. Якщо ні — реформа ризикує залишитися декларативною.
Питання, яке варто поставити зараз: чи вдасться поєднати розслідувальний досвід з повсякденною управлінською практикою так, щоб митниця стала ефективним інструментом розвитку, а не лише інструментом контролю?
