Компанія "Спис Україна" — це не новачок, який навмання тицьнув пальцем у карту. Це той самий гравець, який п'ять років тому заплатив понад 5,7 млн грн за спецдозвіл на золото у Дніпропетровській області, а цього року відмовився від нього, бо реальний вміст металу в руді виявився втричі нижчим за розрахунковий. Тепер та сама структура, контрольована турецькою Onur Group, заходить у графіт на Хмельниччині. Це вже не про золото — це про переоцінку ризиків і пошук активу, який менше залежить від точності геологічної розвідки.
Чому графіт, а не золото
Різниця між невдалим золотим проєктом і графітовим — не лише в металі. Запаси Буртинського родовища вже підтверджені категоріями В+С1 і С2: 113,4 млн тонн руди, з них 6,6 млн тонн власне графіту. Це набагато передбачуваніший актив, ніж золоторудне тіло, де реальний вміст може втричі відхилятися від очікувань. Для інвестора, який щойно втратив гроші через геологічну невизначеність, це критично.
Крім того, графіт — не просто чергове корисне надро. Це один з ключових компонентів для анодів літій-іонних батарей, і саме тому він потрапив до списку критичних сировин ЄС. У Хмельницькій області вже формується локальний кластер: у лютому 2026-го чеський Solartec купив сусідню Майданську ділянку неподалік Шепетівки. Два незалежні іноземні інвестори в межах кількох кілометрів одне від одного за кілька місяців — це вже не випадковість, а ознака того, що регіон потрапив у поле зору тих, хто рахує наперед, а не навмання.
Що означає "початок процедури"
Важливо розуміти масштаб того, що вже сталося і що ще попереду. Наразі йдеться лише про повідомлення про плановану діяльність — перший крок процедури оцінки впливу на довкілля. Компанії ще належить підготувати звіт з ОВД, пройти громадське обговорення і отримати висновок, без якого розпочинати видобуток заборонено. Кар'єр площею 105 га з плановим обсягом до 1 млн тонн гірничої маси на рік класифікується як об'єкт першої категорії — тобто процедура буде повною, з усіма стадіями публічного контролю.
Для місцевих мешканців Городнявки це означає, що найближчі місяці — саме той час, коли можна впливати на умови проєкту через громадські обговорення, а не постфактум обурюватися пилом чи підтопленням, коли кар'єр уже працює.
Урок для галузі
Втричі нижчий вміст золота, ніж очікувалося, — це не форс-мажор, а типовий ризик географії надр, де точні дані з'являються лише після буріння за власні кошти.
Historія зі Жовтоводською площею — гарний кейс того, як спецдозвіл, куплений на аукціоні за мільйони гривень, може виявитися пусткою після реальної розвідки. Onur Group не єдина, хто вчиться на цьому: у 2018–2019 роках подібний шлях в українському графіті вже пройшла BGV Group Геннадія Буткевича, зайшовши в Кіровоградську область. Різниця в тому, що зараз до графіту заходять одразу кілька іноземних груп — турецька, чеська — і роблять це на активах з уже підтвердженими запасами, а не на аукціонних лотереях.
Питання на найближчий рік просте: чи пройде проєкт громадське обговорення без суттєвих застережень, чи мешканці Городнявки й екологи знайдуть підстави вимагати зміни умов розробки — і чи стане Хмельниччина українським аналогом графітових кластерів, на які вже дивиться Брюссель у пошуках альтернативи китайській сировині.
