Холдинг Порошенка-молодшого заходить у біометан — і потрапляє в найгарячіший момент ринку

УПІ-Енерджі планує біоенергетичний комплекс на Вінниччині, коли Україна щойно розблокувала експорт біометану до ЄС і перші гравці вже відправляють газ до Німеччини. Агрохолдинг із цукровим і тваринницьким профілем має сировинну базу — питання в тому, чи є ціль внутрішній ринок, чи європейська премія.

1038
Поділитися:
Ілюстративне фото (джерело - depositphotos.com)

У Могилів-Подільському районі Вінницької області планують побудувати біоенергетичний комплекс із виробництва біометану та електроенергії. Замовник — УПІ-Енерджі, зареєстрована в Києві у 2025 році. Компанія входить до структури агропромислової групи «Укрпромінвест-Агро», кінцевим бенефіціаром якої з жовтня 2019 року є Олексій Порошенко — старший син п'ятого президента.

Чому саме зараз

Момент входу — не випадковий. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє експорт біометану до Європи, у травні його підписав президент. Уже у лютому 2025 року компанія Vitagro здійснила перше тестове постачання — 67–68 тисяч кубометрів до Німеччини. За оцінками голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, за середньої експортної ціни €0,9 за кубометр біометан може приносити Україні до €20 млрд на рік.

Потенціал країни — понад 20 млрд кубометрів на рік. Це вчетверо більше за поточне виробництво в ЄС і перевищує обсяг видобутку природного газу в Україні у 2024 році. Ринок збуту — поряд і готовий купувати: європейці платять премію від 300 євро за тисячу кубометрів понад ціну природного газу.

Що дає Вінниця

«Укрпромінвест-Агро» — це цукрові заводи, тваринництво, земельний банк понад 108 тис. гектарів, більш ніж 4600 працівників. Саме цукровий та тваринницький напрями генерують органічні відходи — класичну сировину для біогазу. Комплекс планують розмістити поблизу Ямполя, де холдинг уже має виробничу присутність.

«Ми можемо виробляти понад 20 млрд м³ біометану, відповідно, бути основним постачальником цього газу до Європи і зайняти 20% ринку. Для цього в країні є ресурси, розвинена газова мережа, фахівці та дефіцитний ринок поряд»

Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України

Хто вже в грі

УПІ-Енерджі заходить не першою. Vitagro виробляє 3 млн м³ на рік і вже поставила газ до Німеччини. МХП має два біогазових заводи із сукупним виробництвом 30 млн м³. «Галс Агро» запустила завод у листопаді 2024-го. Тобто до моменту, коли комплекс на Вінниччині пройде оцінку впливу на довкілля, отримає дозволи й буде збудований, конкуренція всередині країни за доступ до газотранспортної системи і контрактів з ЄС може суттєво загостритися.

  • Сировинна перевага: власне тваринництво і цукрові заводи — готова органічна база без залежності від постачальників
  • Регуляторний ризик: проєкт зареєстровано в реєстрі ОВД — оцінка впливу на довкілля обов'язкова, терміни непередбачувані
  • Ринкова ціль: заявлено виробництво і біометану, і електроенергії — що пріоритет, компанія публічно не уточнює

Якщо УПІ-Енерджі орієнтується на експортну модель, критичним буде не стільки будівництво комплексу, скільки момент підключення до ГТС — адже квоти на транспортування біометану до ЄС розподілятимуться між дедалі більшою кількістю претендентів. Чи встигне холдинг Порошенка-молодшого закріпитися на ринку раніше, ніж конкуренти займуть вигідні позиції — залежатиме від того, наскільки швидко компанія пройде регуляторний ланцюжок, який вже зараз не є коротким.

Новини світу

Схожі новини

Бізнес

У Чортківському районі з'явиться біометановий комплекс «Соколів Енерджі» — спільний проєкт групи ОККО та агрохолдингу Гадза. Завод вписується в ринок, де Україна щойно зробила перший експортний крок.

Бізнес

У індустріальному парку ВінІндастрі почав роботу перший резидент: Smart Line виробляє обладнання для порошкового фарбування металу і відразу виходить на зовнішні ринки — з потужністю 20 одиниць на місяць.

Бізнес

Компанія, що будує дороги, стала єдиним учасником аукціону і забрала Котовський виноробний завод удвічі дешевше стартової ціни. Це вже другий випадок за рік, коли актив держвиноробства переходить не профільному гравцю, а орендарю чи суміжному бізнесу.