2 листопада 2026 року Вищий антикорупційний суд засудив колишню першу заступницю голови Державної міграційної служби Діну Пімахову до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. За повідомленням «Лівого берега», максимум за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу – 12 років. Рішення ухвалили з окремою думкою. Збіг цифр випадковий, але промовистий: від події, за яку судили, до вироку минуло дев'ять років.
Що їй інкримінували
Обвинувачення спирається на два епізоди 2017 року. У червні, за версією слідства, Пімахова просила й отримала 1800 доларів за оформлення документів для перебування в Україні громадянина В'єтнаму. Йшлося про посвідку на рік із можливістю продовження до трьох років.
У серпні вона, як пише НАБУ, запропонувала організувати громадянство для громадянина Ірану нібито за територіальним походженням. Це мали підтвердити фальшиві аналізи ДНК і завідомо неправосудне рішення суду. Ціна – 30 тисяч доларів.
Операція, яку зірвали свої
За даними НАБУ, спецоперація почалася ще в квітні 2017 року. 23 листопада Пімахова сама запросила агента на вечерю й поцікавилася справою іноземця. Через шість днів, 29 листопада, під час передачі грошей агента затримали СБУ та працівники Генпрокуратури. Про це писала «Українська правда». Операцію зірвали.
Тодішній голова НАБУ Артем Ситник казав, що Пімахова першою запропонувала схему й назвала ціну, а агент лише нагадав їй про розмову. За його словами, у шістьох працівників НАБУ провели понад 10 обшуків.
У Генпрокуратурі бачили інакше: вважали, що детективи НАБУ планово провокували чиновницю на хабар. Сама Пімахова стверджувала, що звернулася до правоохоронців, бо не знала, що Сергій Титенков – агент НАБУ. Обшук у НАБУ в січні 2018 року вона назвала помстою за заяву на детектива. Пізніше прокурор закрив провадження щодо детективів через відсутність ознак злочину.
Це головна особливість справи: доказів на плівках було достатньо, щоб дійти до вироку, але спершу правоохоронні органи кілька років з'ясовували стосунки між собою. Схожа колізія виникала й в інших історіях, наприклад, коли сам корупційний скандал у БЕБ поставив під сумнів законність проваджень.
Дві підозри в різних руках
21 березня 2018 року Кабмін звільнив Пімахову. У травні Генпрокуратура повідомила їй про підозру в отриманні хабара за сприяння росіянину в отриманні громадянства. Загрожувало від 8 до 12 років. Тобто спершу справою займалося відомство, яке за рік до того затримувало агента НАБУ.
Власну підозру за ч. 4 ст. 368 НАБУ вручило 19 грудня 2019 року. ВАКС тоді обрав нічний домашній арешт до 21 лютого 2020 року, електронний браслет і здачу закордонного паспорта, повідомляла «Українська правда». Досудове розслідування НАБУ і САП завершили 2 грудня 2020 року. Що відбувалося в суді наступні майже шість років, у наших фактах немає. Чому в підозрі ГПУ йдеться про росіянина, а в обвинуваченні НАБУ – про громадян В'єтнаму та Ірану, вони теж не пояснюють.
Два роки чи три
Є дрібна, але показова розбіжність. За даними САП, які цитує «Суспільне», суд заборонив Пімаховій обіймати посади, крім виборних, на 3 роки. Те саме з посиланням на суд пише «Лівий берег». Transparency International Ukraine та «Інтерфакс-Україна» у перших повідомленнях називали 2 роки.
Імовірно, це помилка першої хвилини, але остаточну відповідь дасть повний текст вироку. Поки його не опублікували, надійніше орієнтуватися на САП і суд.
Що далі
Вирок набуде чинності через 30 днів, якщо його не оскаржать в апеляції. Шанс, що сторона захисту промовчить, малий: Пімахова з 2018 року послідовно заперечує провокацію, а вирок з окремою думкою дає їй аргумент. З фактів не видно, чи її взяли під варту в залі суду, тож це питання відкрите.
Для вироку важливіше інше: чи витримає він в апеляції аргумент про провокацію. Якщо ні, дев'ять років розслідування спишуть на процесуальні вади. Якщо витримає, стане прикладом, що справу можна довести до кінця навіть після того, як спецоперацію зірвали. Про схожий, але менш гучний випадок ми розповідали раніше: там чиновниця отримала вирок, але перебувала за кордоном.
