Фермер, який зібрав пшеницю цього літа, зіткнувся з абсурдом: продати врожай за державними правилами він фактично не міг. Мінімальні експортні ціни, встановлені ще наприкінці 2024 року, виявилися вищими за те, що готові платити покупці зараз — коли логістика через удари по Чорному морю подорожчала, а внутрішні закупівельні ціни впали. Контракти просто не укладалися.
У понеділок, 3 серпня, Кабмін це визнав і скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це перше рішення в межах екстреного пакета підтримки аграрного сектору, який уряд готує через російські атаки в Чорному морі.
"Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін", – пояснив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
Простими словами: держава сама заблокувала частину експорту нормативом, який мав його регулювати. Захисний механізм проти демпінгу та маніпуляцій на митниці перетворився на бар'єр у момент, коли ринок і без того тіснуть атаки на судна.
Чому це не про папірці, а про гроші в кишені виробника
Якщо мінімальна ціна вища за ринкову, а нижче продавати заборонено — контракт просто не підписують. Зерно лишається в елеваторах, фермер не отримує оплату, держава втрачає валютну виручку від експорту. Знижені нормативи мають розблокувати саме ці угоди: дозволити продавати за цінами, які покупці реально готові платити зараз, а не за цінами, актуальними на момент ухвалення попередніх правил.
Захід тимчасовий — на період стабілізації ситуації, уточнили в уряді. Корецький доручив підготувати план розвитку перероблення української агропродукції — логіка проста: чим більше зерна переробляється на олію, муку чи комбікорм в Україні, тим менше залежність від морського експорту сировини, який зараз під ударом.
Що зламало ринок до цього рішення
З 23 липня судна перестали заходити в українські порти через посилення російських атак. Міністр агрополітики Тарас Висоцький наполягає, що повної блокади судноплавства немає — Україна може експортувати агропродукцію альтернативними маршрутами. Але економісти попереджають: ці можливості обмежені, бо доступ до транспортних шляхів гірший, а вартість логістики вища, ніж через Велику Одесу.
Наприкінці липня Всеукраїнська аграрна рада, яка представляє понад 1400 малих і середніх агропідприємств, закликала уряд невідкладно запровадити антикризові заходи саме через зупинення суднозаходів до чорноморських портів. Зниження мінімальних цін — перша, але не єдина відповідь на цей запит: за словами Корецького, готуються й інші кроки для стабілізації галузі.
Варто пам'ятати й передісторію: наприкінці 2024 року, разом із встановленням тих самих мінімальних цін, Кабмін скасував обов'язкову верифікацію експортерів і вимогу отримувати ліцензію, якщо верифікацію не пройдено. Тобто регуляторна конструкція навколо аграрного експорту вже раз перебудовувалася під тиском обставин — і зараз перебудовується знову.
Що далі
Питання не в тому, чи допоможе одне коригування цін — воно точково розблокує частину контрактів. Питання в тому, чи встигне уряд підготувати наступні кроки швидше, ніж атаки на судна перетворять "обмежені альтернативні маршрути" на єдину реальність для всього врожаю. Якщо блокада портів триватиме тижнями, знижені нормативи стануть лише першим із багатьох екстрених рішень цього літа.
