19 липня 2026 року три крилаті ракети типу Х-59/Х-69 влучили в надбудову суховантажу GOLDEN LEO — судно під прапором Гвінеї-Бісау з вантажем кукурудзи йшло на вихід із зони українських портів. Унаслідок удару та пожежі загинуло щонайменше десятеро моряків. Власник судна — турецька компанія.
Це не поодинока атака. За даними Адміністрації морських портів України, лише за перші два тижні липня Росія здійснила 23 удари по портах і 17 атак на цивільні судна. 22 липня морський коридор вперше стояв порожнім у пік збору врожаю — жодне судно не вийшло в рейс.
Паралель, яку провів Сибіга
Глава МЗС України Андрій Сибіга оприлюднив оцінку в соцмережі X:
«Ескалація російського терору проти цивільних вантажних суден у Чорному морі несе серйозну загрозу глобальній продовольчій безпеці. Росія робить із Чорним морем і продовольчою безпекою те, що Іран зробив з Ормузькою протокою та енергетичною безпекою».
Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України
Порівняння — не риторичний прийом. У липні 2026 року Іран фактично заблокував Ормузьку протоку: судноплавство впало на 70%, ф'ючерси на Brent зросли на 8% за п'ять днів, Міжнародне енергетичне агентство дозволило вивільнення стратегічних запасів нафти. Механіка ідентична: не повне закриття, а систематичний терор ризику — достатній, щоб страховики підняли ставки, а судновласники відмовилися від маршруту.
Хто несе ціновий шок
Сибіга попередив: якщо атаки не припиняться, наслідки відчують не лише країни, що купують українське зерно. Найвразливіші — імпортозалежні держави Африки, Азії, Близького Сходу та Латинської Америки. Саме вони не мають резервних постачальників і бюджетних буферів для поглинання цінового стрибку.
На практиці механізм вже запущений: данська судноплавна група Maersk з 21 липня тимчасово зупинила обслуговування Чорноморського рибного порту. Судновласники переглядають фрахтові угоди або скасовують бронювання — без жодного рішення суду чи санкцій, лише через ризик-калькуляцію.
Реакція: Радбез ООН і відсутній механізм захисту
Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН на 27 липня. Сибіга закликав усі держави, особливо ті, що постраждали від атак, вимагати від Путіна припинення ударів по свободі судноплавства.
- За останні кілька днів атаковано щонайменше три цивільні вантажні судна — кілька десятків членів екіпажів загинули або отримали поранення.
- Серед атакованих — судна під прапорами Того, Танзанії, Ліберії, Гвінеї-Бісау, Барбадосу, Панами.
- В січні–вересні 2025 року Росія здійснила не менше 107 атак ракетами та БпЛА на порти Великої Одеси.
Проблема Радбезу ООН — структурна: Росія має право вето і гарантовано заблокує будь-яку обов'язкову резолюцію. Засідання 27 липня зафіксує позиції, але не створить механізму захисту суден.
Якщо жодна держава, чиї судна або продовольча безпека вже постраждали, не введе власних заходів тиску — страхових, дипломатичних або присутності військово-морських сил у коридорі, — атаки продовжуватимуться рівно доти, доки коридор не спорожніє остаточно.
